УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ У ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛТАВСЬКОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ІНСТИТУТУ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА (70-90 РР. ХХ СТ.)

Abstract

У контексті сучасних реформ педагогічної освіти України, що ґрунтуються на зміні
методологічних засад професійної підготовки майбутнього вчителя (ППМВ),
переосмислення науково-практичної спадщини минулих років служить вартісним
орієнтиром на кращі зразки підготовки освітніх кадрів, а відтак, набуває щодалі більшої ваги.
Історичний період 70 – 90-х рр. ХХ ст., попри складну ситуацію в економіці та
суспільно-політичному житті країни, вирізняється активізацією наукової думки як у площині
теоретичного осмислення проблеми підготовки вчителя (О.А. Абдулліна, Ю.П. Азаров,
Ф.М. Гоноболін, В.А. Кан-Калік, Н.В. Кузьміна, Ю.М. Кулюткін, М.О. Лазарєв,
Ю.Л. Львова, О.Г. Мороз, О.В. Мудрик, М.Д. Нікандров, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін,
Л.Ф. Спірін, Т.І. Сущенко, Р.І. Хмелюк, Г.І. Хозяїнов, О.І. Щербаков, інші), так і на рівні
практики окремих інституцій вищої педагогічної школи (Дрогобицький, Київський,
Одеський, Тернопільський, Харківський, Херсонський педінститути). Актуальність історикопедагогічного аналізу діяльності освітніх закладів, відомих новими підходами до ППМВ,
обстоюють роботи класиків національної педагогіки (значущість збереження цінних
досвідних осередків, уважного ставлення до їх знахідок підкреслював, зокрема,
А.С. Макаренко [1, 427]), і сучасних науковців (Барбіна Є.С., 2001; Зязюн І.А., 2000;
Задорожна Л.В., 2000).