ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ ФІНЛЯНДІЇ

Анотація

. У статті розглядається питання організації дистанційного навчання в початковій ланці
освіти в Фінляндії в період карантину в зв’язку з COVID-19. Пандемія внесла неочікувані
корективи в освітній процес усіх країн світу на всіх рівнях: від закладів дошкільної до вищої
освіти. Початкова школа виявилась найбільш вразливою під час вимушеного введення
карантинних обмежень, адже процес цифровізації освітнього середовища потребує від учнів
молодших класів певного рівня володіння інформаційно-комунікаційними технологіями. Для того,
щоб освітній процес був результативним, необхідні великі зусилля у налагодженні взаємозв’язків
між вчителями, учнями та батьками. Вагомим чинником виступає готовність вчителя до
організації дистанційного навчання.
Аналізуються дані міжнародних досліджень, які свідчать про відносно легкий та успішний перехід
фінської освіти до дистанційного формату освіти, що пов’язано із високим рівнем диджітилізації
та роботою освітян з віртуальними середовищами та платформами ще до кризи, що виникла
внаслідок карантинних обмежень, зумовлених поширенням коронавірусу SARS-CoV-2.
Охарактеризовано особливості магістерської програми підготовки вчителів у Фінляндії,
спрямованої на формування у майбутніх учителів початкових класів високого рівня цифрових
навичок та готовності до опанування, впровадження і створення інновацій в галузі освіти.
Виявлено, що причиною успішного переходу до дистанційного навчання є наявність цифрових
ресурсів та високий рівень цифрової інфраструктури фінської освіти. Перераховано умови якісної
організації дистанційного навчання в початковій освіті. Названо найбільш поширені онлайн
середовища та платформи для здійснення дистанційного навчання.
Важливим чинником підвищення якості дистанційної освіти є професійна методико-практична
підготовка вчителів у галузі інформаційних технологій, мережевих систем та віртуальних
середовищ. Розвиток дистанційної освіти в Україні потребує державної підтримки, розробки і
нарощення сучасної високопродуктивної технологічної інфраструктури та науково-методичного
вдосконалення.