ПРОГНОСТИЧНА ВАЛІДНІСТЬ ДВОМОДЕЛЬНОЇ СИСТЕМИ КОНКУРСНОГО ВІДБОРУ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО НАПРЯМКУ

Анотація

Однією із актуальних задач, що стоять перед закладами вищої освіти (ЗВО), є побудова
та впровадження найоптимальнішої моделі конкурсного відбору абітурієнтів. Для цього ЗВО
необхідно побудувати такий рейтинговий список, у якому на перших місцях стоятимуть саме ті
абітурієнти, що здатні краще навчатись за відповідною спеціальністю. У статті проводиться
аналітичне дослідження статистичних зв’язків між складовими конкурсного відбору 2018 року та
середніми показниками успішності студентів-першокурсників галузі знань 07 «Управління та
адміністрування» окремого закладу вищої освіти. Відзначено, що у 2018 році, тестовим ЗВО, в
межах однієї галузі знань, вперше було застосовано дві різних, за переліком предметів зовнішнього
незалежного оцінювання (ЗНО), методики розрахунку конкурсного бала абітурієнтів (КБ).
Використання такої двомодельної системи позитивно вплинуло на збільшення контингенту
студентів у 2018 та 2019 роках.
Розрахунок коефіцієнтів кореляції показав, що двомодельна система конкурсного відбору
абітурієнтів має достатньо високий рівень прогностичної валідності (R > 0,5). Проте, конкурсний
бал, розрахований за іншою методикою, значно гірше корелює з середніми результатами навчання
студентів-першокурсників, у порівнянні із першою моделлю (R = 0,154). За допомогою варіації
вагових коефіцієнтів дисциплін ЗНО, визначено та запропоновано оптимальнішу альтернативну
модель розрахунку конкурсного бала абітурієнта для ІІ методики. У цій моделі в якості профільного
предмета, з найвищим ваговим коефіцієнтом, використано ЗНО з української мови та літератури.
Проведений аналіз складових конкурсного відбору студентів даної галузі знань показав, що
результати ЗНО з української мови та літератури, є досить сильним предиктором успішності
першокурсників економічного спрямування (R = 0,619). Натомість, ЗНО з історії України, найгірше
корелює з їхніми оцінками, у порівнянні з іншими предметами (R = 0,364).