ПРОДУКТИВНЕ НАВЧАННЯ
Keywords:
продуктивне навчання, дидактичний процес, теорія пізнання, концепція навчання, наукаAbstract
У дидактичному процесі на основі теорії пізнання і сучасних досягнень психолого-педагогічної науки розроблена та активно використовується низка концепцій навчання. Деякі
автори, наприклад, В.Оконь і І.П.Підласий визначають ці концепції як дидактичні системи, під
якими розуміється комплекс внутрішньо узгоджених тверджень, що базуються на єдності цілей,
змісту і дидактичних принципів, і стосуються способів і ор ганізації роботи вчителя та учнів.
Нами виділяються три дидактичні системи, які принципово розрізняються між собою:
1) система Й.-Ф.Гербарта; 2) дидактична система Дж.Дьюї; 3) сучасна система. Кожна група
складається з певних напрямів і педагогічних теорій.
Але в той же час у зарубіжній педагогіці особливо в Західній Європі, США, Японії,
існує низка інших концепцій навчання, які суттєво відрізняються від вищенаведених. Ці
концепції можна поділити на три великі групи. До першої відносять технократичні концепції,
в основі яких лежить принцип модифікації поведінки людини в необхідному напрямку.
Прихильники цієї концепції намагаються виховувати особистість на раціональній науковій
основі та, відповідно, технологізувати формування знань, навичок і вмінь.
Технократичній педагогіці протистоїть інша група, яка має ліберально-гуманістичну
спрямованість. Найбільш популярною й обґрунтованою серед них є гуманістична педагогіка,
яку обґрунтували А.Маслоу, А.Комбс, Є.Коллі, К.Роджерс. Вона базується на гуманістичній
психології, головними поняттями якої є “самоактуалізація особистості”, “особисте
зростання”, “розвиваюча допомога”.У дидактичному процесі на основі теорії пізнання і сучасних досягнень психолого-педагогічної науки розроблена та активно використовується низка концепцій навчання. Деякі
автори, наприклад, В.Оконь і І.П.Підласий визначають ці концепції як дидактичні системи, під
якими розуміється комплекс внутрішньо узгоджених тверджень, що базуються на єдності цілей,
змісту і дидактичних принципів, і стосуються способів і ор ганізації роботи вчителя та учнів.
Нами виділяються три дидактичні системи, які принципово розрізняються між собою:
1) система Й.-Ф.Гербарта; 2) дидактична система Дж.Дьюї; 3) сучасна система. Кожна група
складається з певних напрямів і педагогічних теорій.
Але в той же час у зарубіжній педагогіці особливо в Західній Європі, США, Японії,
існує низка інших концепцій навчання, які суттєво відрізняються від вищенаведених. Ці
концепції можна поділити на три великі групи. До першої відносять технократичні концепції,
в основі яких лежить принцип модифікації поведінки людини в необхідному напрямку.
Прихильники цієї концепції намагаються виховувати особистість на раціональній науковій
основі та, відповідно, технологізувати формування знань, навичок і вмінь.
Технократичній педагогіці протистоїть інша група, яка має ліберально-гуманістичну
спрямованість. Найбільш популярною й обґрунтованою серед них є гуманістична педагогіка,
яку обґрунтували А.Маслоу, А.Комбс, Є.Коллі, К.Роджерс. Вона базується на гуманістичній
психології, головними поняттями якої є “самоактуалізація особистості”, “особисте
зростання”, “розвиваюча допомога”.