ПСИХОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДІАГНОСТИКИ ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Abstract

Найціннішим надбанням будь-якої держави є інтелектуальний, творчий та духовний
потенціал її громадян. Як відомо, одним з основних завдань, визначених Державною
нацiональною пpогpамою "Освiта" (“Україна ХХІ століття”), є завдання формування
“освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров’я,
забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення й трансляції культури і
духовності в усій різноманітності вітчизняних та світових зразків” [2].
Однак виконання поставлених завдань неможливе без відповідної діагностики рівня
досягнення поставлених цілей. Щодо формування освіченої особистості слід зазначити, що
цей напрям є найбільш опрацьованим. Протягом багатьох десятиріч у нашій країні
удосконалювались принципи та методи оцінювання знань учнівської молоді (усне
опитування, контрольні роботи, курсові, екзамени тощо). При цьому обсяг засвоєних знань,
як правило, визнається еквівалентом освіченості особистості.
Що стосується рівня творчого розвитку, він частіше визначається опосередковано за
результатами творчої діяльності учнів, їх участі у гуртках творчого спрямування, художніх
колективах тощо. В умовах навчального процесу ці показники не відстежуються і не
використовуються для активізації подальшого розвитку особистості.
Відносно оцінки фізичного здоров’я можемо спостерігати певне протиріччя: у
багатьох освітніх ланках цей показник відслідковується, оцінюється і фіксується лікарями,
однак, незважаючи на це, з кожним роком здоров’я значної частини учнівської молоді
погіршується (викривлення постави, зниження зору, виникнення психосоматичних
захворювань).