МЕТОДИ ВОКАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА МОЖЛИВІСТЬ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ЗАНЯТТЯХ З ПОСТАНОВКИ ГОЛОСУ

Abstract

«Постановка голосу» є однією з профілюючих дисциплін у системі підготовки учителя
музики середньої загальноосвітньої школи. Одним із завдань курсу з “Постановки голосу” є
озброєння студентів знаннями основ вокальної методології та принципів художнього
звукоутворення.
Відомо, що без розвитку теорії не можна сподіватися значних успіхів у розвитку педагогічної практики. Спроби теоретизувати, науково обґрунтувати вокально-педагогічну практику робилися давно. Ще в 17-18 століттях в роботах видатних викладачів-вокалістів Тозі, Манчіні, Гербста, Агріколи були описані деякі методи вокальної педагогіки, які використовувались в той час. Проте більшість праць із вокальної методології, які вийшли у
нас і за кордоном, не дають стрункої наукової теорії мистецтва співу. В брошурі Сальваторе
Фручіто і Барнет Дж. Бейєр “Мистецтво співу і вокальна методика Карузо” наведено дуже
цінні відомості з життя й артистичної діяльності видатного італійського співака, подані всі
його основні вправи, але не розглянуто наукового методу роботи, принципів художнього
звукоутворення.
Не маючи науково обґрунтованого методу, окремі педагоги-вокалісти створюють власні
“школи”, часто відірвані від наукових принципів вокальної методології. Все це тільки
посилює метологічне безладдя в підготовці студентів.