PECULIARITIES OF HIGHER EDUCATION DEVELOPMENT IN POSTCORONAVRUS SOCIETY
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-62-237-249Keywords:
training of specialists; higher education institutions; improving the training process; distance learning; quarantine measures; postcoronavirus societyAbstract
The article identifies the main trends in the development of higher education under quarantine
restrictions. Emphasis is placed on the peculiarities of distance training, its advantages (freeing part of students 'working time, the opportunity to continue studying in social isolation, the possibility of parallel
work, etc.) and disadvantages (providing motivation for distance work, increasing teachers' working time,
student identification, etc.) . Possible ways of further development of the education system are analyzed:
partial change of traditional learning conditions, outsourcing of education, expansion of geographical
boundaries of education and intensive involvement of social innovations. The existing problems of the
problem of higher education in Ukraine, which have been exacerbated in a pandemic, are outlined: lack of
experience in organizing distance training of future specialists, a significant increase in the volume of
independent work of students; unwillingness of teachers to use pedagogical innovations in the process of
remote interaction with students, inconsistency of disciplines taught in the free educational institutions of
Ukraine with international educational standards, as well as low efficiency of research activities in the free
educational institutions. Based on the study, the main features of the innovative model of training future
professionals in the postcoronavirus society are identified and characterized. In particular, they include the
formation of readiness of future professionals for self-education, the search for a rational relationship
between the formation of hard skills and soft skills, students' understanding of the highest human value and
security, development of communication skills of future professionals, finding the optimal balance between
material and spiritual needs. formation of a culture of tolerance. Prospects for further research are the
element-by-element development of an innovative model of training future specialists in the
postcoronavirus society in the process of training specialists in technical specialties.
Downloads
References
Zwaan B.V.D. Higher education in 2040: A global approach. Amsterdam: Amsterdam University Press, 2017.
Vaart R.V.D., Heijnen, A. Places of Engagement. Amsterdam: Amsterdam University Press, 2018.
Carey K. The end of college: Creating the future of learning and the university of everywhere. New York:
Riverhead Books, 2016.
Arum R., Roksa, J. Academically adrift: Limited learning on college campuses. Chicago: University of Chicago
Press, 2011.
Cameron D. M. The challenge of change: Canadian universities in the 21st century. Canadian Public
Administration. 2002. No 45(2). Р. 145–174. URL: https://doi.og/10.1111/j.1754-7121.2002.tb01078.x
Beaudoin M. A primer for higher education decision makers. New Directions for Higher Education. 2016. No 173.
Р. 9–19. URL: https://doi.org/10.1002/he.20175
Boyce M. E. Organizational learning is essential to achieving and sustaining change in higher education.
Innovative Higher Education. 2003. No 28 (2).Р. 119–136. URL:
https://doi.org/10.1023/B:IHIE.0000006287.69207.00
Weller M. 25 years of ed tech. Athabasca University Press. 2020. URL: https://doi.org/ 10.15215/aupress/
01
Paul R. Organization and management of online and distance learning. In O. Zawacki-Richter & T. Anderson
(Eds.), Online distance education: Towards a research agenda (pp. 175–196). Athabasca University Press. 2014.
URL: htps://www.aupress.ca/books/120233-online-distance-education/
Palvia, S., Aeron, P., Gupta, P., Mahapatra, D., Parida, R., Rosner, R., & Sindhi, S. Online education: Worldwide
status, challenges, trends, and implications. Journal of Global Information Technology Management. 2018. No 21
(4). Р. 233–241. URL: https://doi.org/10.1080/1097198X.2018.1542262
Qayyum A., Zawacki-Richter O. Open and distance education in a digital age. In A. Qayyum & O. Zawacki-
Richter (Eds.), Open and distance education in Australia, Europe and the Americas: National perspectives in a
digital age (pp. 1–8). 2018. Springer. URL: htps://doi.org/10.1007/978-981-13-0298-5_1
Sabzalieva E. Emerging Issues in the Internationalization of Canadian Higher Education. Canadian Journal of
Higher Education. 2020. No 50:4 URL: https://journals.sfu.ca/cjhe/index.php/cjhe/article/view/189213/186453
Altbach P. G., de Wit H. Are we facing a fundamental challenge to higher education internationalization?
International Higher Education. 2018. No 93. Р. 2–4. URL: https://doi.org/10.6017/ihe.0.93.10414
King C. Discursive power and the internationalization of universities in British Columbia and Ontario. Canadian
Journal of Higher Education. 2020. No 50 (4). Р. 100–115.
Knight J., & de Wit H. Internationalization of higher education: Past and future. International Higher Education.
No 95. Р. 2–4. URL: https://doi.org/10.6017/ihe.2018.95.10715
Chen J. H., Li Y., Wu A. M. S., Tong K. K. The overlooked minority: Mental health of international students
worldwide under the COVID-19 pandemic and beyond. Asian Journal of Psychiatry. 2020. No 54. 102333.
https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102333
El Masri A., Sabzalieva E. Dealing with disruption, rethinking recovery: Policy responses to the COVID-19
pandemic in higher education. Policy Design and Practice. 2020. No 3 (3). Р. 312–333. URL:
https://doi.org/10.1080/25741292.2020.18133591
Lee J. J., Haupt J. P. Scientific globalism during a global crisis: Research collaboration and open access
publications on COVID-19. Higher Education. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s10734-020-00589-0.
Xiong W., Mok K. H., Ke G., Cheung J. O. W. Impact of COVID-19 pandemic on international higher education
and student mobility: Student perspectives from mainland China and Hong Kong. Centre for Global Higher
Education. 2020. URL: https://www.researchcghe.org/publications/working-paper/impact-of-covid-19-pandemic-
on-international-higher-education-and-student-mobility-student-perspectives-from-mainland-china-and-hong-
kong/.
Whalleya B., Franceb D., Parkc J., Mauchlinec A., Welsh K. Towards flexible personalized learning and the future
educational system in the fourth industrial revolution in the
wake of Covid-19. Higher education pedagogies. 2021. Vol. 6, No 1. No 79–99 URL: https://doi.org/ 10.1080/
2021. 1883458.
OECD стосовно подолання проблем пандемії COVID-19. URL: http://www.oecd.org/education/
Korkmaz S., Gökbulut B., Yeniasır M. Evaluation of Changing Education System at Universities in the Pandemic
Process Based on the Opinions of Faculty Members and Students. International Journal of Emerging Technologies
in Learning. 2021. Vol. 16, No 10. Р. 238–254. URL: https://doi.org/10.3991/ijet.v16i10.20795.
Ateş A., Altun E., An investigation of attitudes of pre-service computer teachers to- wards distance education in
terms of various variables. Gazi Education Faculty Journal. 2008. Vol. 28, No 3. Р. 125–145.
Gökçe A. T. Distance education in globalization process. Journal of Education Faculty. 2008. No 11. Р. 1–12.
Akdemir Ö. Distance education in our higher education. Higher Education and Science Journal. 2011. Vol. 1,
No 2. Р. 69–71.
Дембіцька С. В., Баранецька О. С. Використання мобільних додатків для дистанційного виконання
лабораторних робіт з охорони праці в закладах вищої освіти. Інноваційні технології в процесі підготовки
фахівців. Матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 25-26 березня 2021 року:
збірник наукових праць. Вінниця: ВНТУ, 2021. С. 69–70.
Дембіцька С. В., Баранецька О. С., Лісіца С. Порівняльний аналіз сервісів відеозв’язку для забезпечення
навчального процесу в умовах змішаного навчання. Інноваційні технології в процесі підготовки фахівців.
Матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 25-26 березня 2021 року: збірник
наукових праць. Вінниця: ВНТУ, 2021. С. 67–68.
Дембіцька С. В., Кобилянська І. М., Пугач С. С. Вдосконалення організації самостійної роботи студентів
ЗВО за умов дистанційного формату навчання Науковий вісник МДУ. Серія «Педагогіка та психологія».
Том 6, No 2, с. 9–19.
Dembitska S, Kuzmenko О. Improvement of self-educational activity of students of technical specialties based on
innovative society development (on the example of studying physics). Knowledge, Education, Law, Management.
No 2 (38), vol. 1. C. 24-30
Back to the Future of Education. Four OECD Scenarios for Schooling. URL: https://www.oecd-
ilibrary.org/education/back-to-the-future-s-of-education_178ef527en
Robinson K. Do schools kill creativity. URL: https://www.ted.com/ talks/sir_ken_ robinson_do_
schools_kill_creativity.
Олексенко Р. І. Управління освітою як відповідь на виклики глобальної цивілізації і посткоронавірусного
її розвитку. Публічне управління та адміністрування у цифровому суспільстві: монографія. 2020. С. 109-
URL: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/11541).
Дембіцька С. В., Пугач С. С. Удосконалення організації науково-дослідної роботи студентів як складової
професійної підготовки в закладах вищої освіти. Нова педагогічна думка. 2020. No 4 (104). С. 21–24.
Дембіцька С. В., Кобилянська І. М., Пугач С. С. Особливості реалізації навчання впродовж життя фахівців
технічних спеціальностей. Педагогічний альманах. 2020. Вип. 46. С. 117–124. URL:
https://doi.org/10.37915/pa.vi46.117
Офіційний сайт Вінницького національного технічного університету. Положення про дистанційне та
змішане навчання Вінницького національного технічного університету. (2020). URL:
https://vntu.edu.ua/uploads/2020/dzn.pdf
Заюков І., Кобилянський О., Пугач В. «Дистанційне виконання лабораторних занять з модуля 2 «Основи
охорони праці» дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці». Педагогіка безпеки. 2020.
Вип. 5. No. 1. С. 43–51.
Андрущенко В. П., Кудін, А. П. Засоби дистанційного електронного навчання і педагогічні технології.
Вісник академії дистанційної освіти. 2004. No 2. С. 2–5.
Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства.
Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2006. No 6. С. 5–9.
Кобилянський О. В. Вивчення безпеки життєдіяльності при підготовці бакалаврів економічного
спрямування. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2010. No 1. С. 243–250.
Кобилянський О. Компетентнісний підхід до вивчення дисциплін циклу безпеки життєдіяльності у вищих
навчальних закладах. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі
Українки. Серія: Педагогічні науки. Луцьк: СНУ імені Лесі Українки. 2013. No 7(256). С. 43–48.
Кобилянський, О., Дембіцька, С. Використання інтернет-технологій у процесі вивчення безпеки
життєдіяльності. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка.
Вип. 132. С. 61–65.
Кобилянський, О. В., Дембіцька, С. В. (2014b). Педагогічні умови використання інтернет-технологій у
процесі вивчення безпеки життєдіяльності. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ-Вінниця: ТОВ
фірма «Планер». 2014. Вип. 38. С. 310–315.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2021 Софія Дембіцька, Олександр Кобилянський, Тетяна Горохівська, Віталіна Пугач
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
