МОДЕЛЬ МІЖРІВНЕВОГО БАЛАНСУ В ОЦІНЦІ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНИХ НАВЧАЛЬНИХ МЕТОДИК

Abstrakt

Фактор міжрівневого пересування учасників педагогічного експерименту з одного рівня успішності навчання на інший рівень може бути використаний для удосконалення оцінки ефективності інноваційних навчальних методик. Для цього пропонується скористатися моделлю міжрівневого балансу, синтезованою в агрегатній формі. На основі даної моделі створено систему показників міжрівневого балансу, застосування яких в аналізі ефективності інновацій, разом з традиційними характеристиками ефективності, уможливлює всебічну кількісну оцінку динаміки успішності навчання. У традиційних методиках аналізу ефективності інновацій, як ключовий, фактор пересування учасників педагогічного експерименту з одного рівня успішності навчання на інший не враховується.
У статті запропонована схема оцінки ефективності освітніх інновацій на етапі статистичного аналізу результатів паралельного педагогічного експерименту, представлених значеннями ознаки – успішності навчання, вимірюваної в багаторівневій шкалі відношень, і відповідними значеннями частоти – чисельності учасників міжрівневого руху. Саме використання чисельність міжрівневих пересувань в якості ваги за відношенням до успішності навчання є передумовою застосування агрегатної форми моделі міжрівневого балансу. Балансові показники, що визначаються на її основі, є зваженими. В ролі шуканого показника ефективності пропонується використати однойменний коефіцієнт, яким порівнюються між собою очікувані та неочікувані кількісні зміни успішності навчання. Останні становлять балансові показники міжрівневого пересування.
Запропонована схема аналізу викладена на прикладі реального паралельного педагогічного експерименту. Одержані результати свідчать про її практичну значущість щодо оцінки потенційних можливостей досліджуваних інновацій, визначення найбільш вагомих важелів впливу на загальний результат навчання.