Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження є реконструкція процесу створення обласних управ, визначення рівня службових компетенцій їх керівників, з'ясування причин вступу представників місцевого населення на службу в окупаційні органи влади. Методологія дослідження опирається на застосування принципів системності, науковості та історизму, а також спеціальних методів джерелознавчого, структурно-функціонального, ретроспективного аналізу. Наукова новизна пояснюється проведеним системним аналізом основних напрямів функціонування органів місцевого управління у системі нацистського окупаційного апарату влади у сфері реконструкції маловідомих сторінок окупаційного минулого. Водночас автор використовує як напрацювання вітчизняних дослідників, так і маловідомі оригінальні архівні джерела, зокрема і матеріали кримінального судочинства установ НКВС. Висновки. Створені з ініціативи української громадськості та осередків ОУН і санкціоновані тимчасовою військовою адміністрацією обласні управи перетворилися на реальні регіональні органи цивільної влади. Адміністрація Райхскомісаріату «Україна» у своїй практичній діяльності виходила з принципу заборони створення органів місцевого управління обласного рівня. Тому наприкінці 1941 р. розпочався поетапний процес ліквідації цих управлінських структур. До службової компетенції обласних управ відносились питання економічного, господарського та культурно-освітнього характеру. Певний час до їх відання відносилось керівництво та контроль за роботою місцевих поліційних формувань, проведення кримінально-процесуальних дій, а також винесення рішень щодо адміністративних покарань правопорушників встановленого порядку управління. Мотивація вступу представників місцевого населення на службу в окупаційні органи влади продовжує залишатись контроверсійною. Але, загалом, моделі поведінки цих людей вписуються в стратегії елементарного виживання, «пристосуванства», котрі за нацистського окупаційного режиму були досить поширеними.
Посилання
АУСБУЖО – Архів управління Служби безпеки України у Житомирській області.
ДАВіО – Державний архів Вінницької області.
ДАВО – Державний архів Волинської області.
ДАЖО – Державний архів Житомирської області.
ДАРО – Державний архів Рівненської області.
Гончаренко, О. М. (2011). Функціонування окупаційної адміністрації Райхскомісаріату «Україна»: управлінсько-розпорядчі та організаційно-правові аспекти (1941–1944 рр.). К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 600 с.
Гончаренко, О. (2010). Органи обласного управління на теренах Райхскомісаріату «Україна»: організаційна структура, компетенція та досвід функціонування (1941-1944 рр.). Часопис української історії, 17, 37–41.
Гончаренко О. М., Куницький М.П. & Лисенко О.Є. (2014). Система органів місцевого управління на території райхскомісаріату «Україна» та «військової зони». 1941–1944 рр. К.: НАН України, Ін-т історії України, 151 с.
Зек, Б. (2014). Українська допоміжна адміністрація Луцька у роки нацистської окупації. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць: Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету, 25, 160–163.
Зек, Б. М. (2016). Луцьк у роки нацистської окупації (1941–1944 рр..: (дис. … канд. іст. наук: 07.00.01 – Історія України). Луцьк, 239 с.
Іваненко, А. (2019а). Людина в умовах гітлерівської окупації України: сучасна вітчизняна історіографія. Часопис української історії, 39, 113 – 123. https://doi.org/10.26661/swfh-2019-52-034
Іваненко, А. (2019б). Українське суспільство в лещатах нацистського «Нового порядку»: огляд сучасних вітчизняних дисертаційних досліджень. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 52, 30–37. https://doi.org/10.26661/swfh-2019-52-034
Іваненко, А. (2019в). Функціонування місцевих юридичних установ у зоні відповідальності Військової адміністрації окупованої України (1941–1943 рр.). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Збірник наукових праць. Серія: Історія, 29. 19–25. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2019-29-19-25
Ковальчук, І. (2011). Прихід похідної групи ОУН під проводом Андрія Мельника «Північ» до Житомира у липні 1941 р. Розбудова держави, 1–2, 153–166.
Ковальчук, І. (2013). Освітній аспект діяльності обох ОУН на Житомирщині у другій половині 1941 року. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 6. Історичні науки, 10, 304–315.
Ковальчук, І. (2015). Керівництво підпілля обох ОУН на Житомирщині у період нацистської окупації: персональний склад і соціально-політичний портрет. Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 42, 116–122.
Куницький, М. П. (2014). Соціально-правовий статус місцевого населення Райхскомісаріату «Україна» (1941–1944 рр.): монографія. К.: ПП «НВЦ «Профі», 2014, 564 с.
Стельникович, С. С. (2016). Нацистський окупаційний режим на території Житомирсько- Вінницького регіону і місцеве населення: паралелі існування й боротьби (1941 – 1944 рр.): (дис. … докт. іст. наук: 07.00.01 – Історія України). Київ, 522 с.
Шайкан, В. О. (2005). Колабораціонізм на території Рейхскомісаріату «Україна» та військової зони в період Другої світової війни. Монографія. Кривий Ріг: Мінерал, 564 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія