Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета статті – на прикладі Тернопільщини розкрити особливості динаміки розгортання процесу радіофікації в західних областях УРСР та налагодження роботи радіомовлення в перші післявоєнні роки як одного з інструментів більшовицької пропаганди в умовах радянізації краю. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості, поєднання системного та регіонального підходів, авторської об’єктивності, а також використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) та спеціально-історичних (історико-генетичний, історико-типологічний, історико-системний) методів. Наукова новизна роботи полягає в оригінальній постановці проблеми, оскільки досліджувана тема досі не розглядалася в українській історіографії. Крім того, в роботі використано значний масив архівних документів, досі не залучених до наукового обігу. Висновки. Радіомовлення виступало важливим інструментом реалізації сталінським режимом політикирадянізації західноукраїнських територій. Його формування розпочинається відразу після визволення регіону від німецьких окупантів і впродовж 1945-1947 років спостерігається позитивна динаміка його розвитку. Редакційні колективи радіомовлення були позбавлення права самостійного творчого пошуку і в своїй роботі керувалися виключно вказівками більшовицької партії. Контент радіопередач відповідав змісту основних напрямків реалізації політики радянізації. Через радіоефір сталінські пропагандисти отримали можливість значно розширити слухацьку аудиторію, прямо чи опосередковано нав’язувати їй більшовицьку систему цінностей, пріоритети нового способу життя, в якому не було місця церкві, приватній власності, свободі вибору в широкому розумінні цього слова. Поступово радіо ставало атрибутом повсякденного життя населення західних областей як один з найбільш доступних засобів масової інформації.
Посилання
Popp, R. (2018). Ideological-propaganda policy of the soviet system in the western region of Ukraine in 1944 – 1953 (according to the materials of Drohobych region). Східноєвропейський історичний вісник, 8, 142–152. https://doi.org/10.24919/2519-058x.8.143357
Scott Boylston. (2003). Case study one visual propaganda in soviet Russia. https://www.academia.edu/6387163/A_Study_of_Soviet_Propaganda
Starodubets, G. & Popp, R. (2020). The policy of Sovietization of the western rgions of Ukraine in 1944–1953 through the Propagandist symbols and rituals. Studia Historica Nitriensia. 24, 2, 412–427. https://doi.org/10.17846/SHN.2020.24.2.412-426
Бортніков, В. (2020). Газета «Радянська Волинь» як джерело сталінської пропаганди. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті: збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 11–12 червня 2020 року (сс. 23–27). Львів.
Вурловська, М. (2018). Радіо у повсякденному житті мешканців Дрогобиччини (1944 – 1958). Східноєвропейський історичний вісник, 6, 197–202. https://doi.org/10.24919/2519-058x.6.123752
Годун, Н. (2007). Радіомовлення в УСРР 20 – 30-х рр. як об'єкт політичної цензури. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: Міжвід. зб. наук. пр. (17), 72–86.
ДАТО – Державний архів Тернопільської області.
Крупський, І. (2020). Партійне керівництво ЗМІ як різновид ідеологічної цензури (на прикладі західноукраїнських земель повоєнних років). Тоталітаризм як системазнищення національної пам’яті: збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 11–12 червня 2020 року (сс. 37–41). Львів.
Малярчук, О. М. (2008). Тоталітаризм проти західноукраїнського села. Івано-Франківськ:Місто НВ, 228 с.
Почепцов, Г. (2019). СССР: страна, созданная пропагандой. Харьков: Фолио, 459 с.
ЦДАГОУ – Центральний державний архів громадських об’єднань України.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2022 Галина Стародубець, Ігор Власюк