Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета розвідки полягає у висвітленні на основі аналізу джерел і монографічної літератури воєнно-політичного становища північних теренів Молдавії (Чернівецької та Хотинської волостей) у період молдавських походів Яна ІІІ Собеського у 1683–1696 рр. Методологія дослідження базується на принципах конкретно-історичного підходу – історизму, об`єктивності, всебічності, цілісності і системності, а також на методах аналізу та синтезу, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні перебігу та наслідків збройного протистояння польсько-литовсько-козацьких та турецько-татарсько-молдавських військ на прикордонних з Польщею територіях Чернівецької та Хотинської волостей у 1683–1696 рр. Висновки. У другій половині XVII століття загострилося суперництво між Туреччиною і Польщею в Центрально-Східній Європі. Молдавія продовжувала залишатися у васальній залежності від Порти. Польський король Іван III намагався утримати Молдавію у сфері свого впливу, здійснюючи молдавські походи. На території Чернівецької та Хотинської волостей польські, литовські та козацькі війська, з одного боку, і турецько-татарські війська, з іншого, вели постійні військові дії, завдавши цим землям значних збитків, руйнувань і пограбувань. Хотинська фортеця перестала відігравати стратегічну роль, а її роль як форпосту на польсько-молдовському кордоні тимчасово занепала. Отже, буковинські землі стали ареною боротьби між Османською імперією та Річчю Посполитою, оскільки обидві країни протягом 1683–1696 років прагнули поширити свою владу на Молдавію, а відтак і на територію Північної Буковини.
Посилання
Bogdan, I. (ред.). (1900). Documente privitoare la istoria Românilor. Urmare la colecţiunea lui Eudoxiu de. Hurmuzaki. Supl. II, Vol. III, fasc. 1: 1641–1703. Documente culese din Archive şi Biblioteci polone. Bucureşti. 312 р.
Cantacuzino, C. (1997). Istoria Ţarii Româneşti. Chişinău: Litera, 288 p.
Czamańska, I. (2019). Jan III Sobieski wobec księstw rumuńskich i powstania węgierskiego. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. 146, 2. S. 347–362. https://doi.org/10.4467/20844069PH.19.017.9913
Hodoş, N. (ред.). (1912). Documente privitore la istoria Românilor culese de E. Hurmuzaki: Vol. 16: Corespondenţă diplomatică şi rapoarte consulare franceze (1603–1824). Bucureşti: Academiei Române, 1265 р.
Hundert, Z. (2019). Porucznicy husarii koronnej w kampanii mołdawskiej 1686 roku. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica, 104. S. 61–79. https://doi.org/10.18778/0208-6050.104.05
Hundert, Z. (2019). Streszczenie diariusza wojennego Kazimierza Dłużewskiego z lat 1683–1696. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne, t. 146, 1, S. 279–296. https://doi.org/10.4467/20844069PH.19.015.10280
Markowicz, M. (2013). Mołdawia w powiedeńskiej polityce Jana III Sobieskiego (1684–1691). Republica Moldova între Este şi Vest. Opţiunile tineretului la etapa actuală. Chişinău: Univ. de Stat Tiraspol cu sediul la Chişinău, Р. 177–191.
Neculce, I. (1990). Letopiseţul Ţǎrii Moldovei de la Dabija-Vodă până la a doua domnie a lui Constantin Mavrocordat (1662–1743). Ureche G., Costin M, Neculce I. Letopiseţul Ţǎrii Moldovei: Cronici. T. Celac (red.). Chişinǎu: Hyperion. Р. 280–472.
Piątek, M. (2016). «Pamiętne uprowadzenie wojska z cieśni bukowińskiej…» Stanisława Wincentego Jabłonowskiego – edycja krytyczna «Pieśni czwartej» poematu. Meluzyna, Nr 2 (5) Rocznik III. Szczecin: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego. S. 107–128.
Sarnecki, K. (1958). Pamiętniki z czasów Jana Sobieskiego. Diariusz i relacje z lat 1691–1696. Оprac. J. Woliński. Wrocław, 426 s.
Stanford, J. Shaw. (2002). History of the Ottoman Empire and Modern Turkey. V.1. Empire of the Gazis: the rise and decline of the Ottoman Empire, 1280–1808. Cambridge: University press. 368 р.
Wasilewski, W. (2002). Wyprawa bukowińska Stanisława Jabłonowskiego w 1685 roku. Warszawa: Neriton. 317 s.
Wójcik, Z. (1983). Jan Sobieski 1629-1696. Warszawa: Panstwowy Instytut Wydawniczy, 617 s.
Артамонов, В.А. (2001). Страны Восточной Европы в войне с Османской империей (1683–1699). Османская империя и страны Центральной, Восточной и Юго-восточной Европы в XVII в. 2, С. 295–328.
Боднарюк, Б. М., Чучко, М. К. (2018). Буковинское село Великий Кучуров и его жители в молдавский период. Русин. 51, 1. С. 162–178.
Ботушанський, В. (відп. ред.) (1998). Буковина: історичний нарис. Чернівці: Зелена Буковина. 416 с.
Величко, С. В. (1991). Літопис. У 2 т. Мишанич О.В. (відп. ред.). Т. 2. Київ: Дніпро. 642 с.
Власова, Л. В. (1980). Молдавско-польские политические связи в последней четверти XVII – начале XVIII в. Кишинев: Штиинца, 166 с.
Грицкан-Дідковський, К. В. (1996). Польсько-молдавські відносини в другій половині XVII ст. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології йетнографії: Збірник наук. статей. Чернівці: Рута, 1. С. 72–80.
Дамьян, В. (2008). Казацко-молдавские отношения в период правления молдавского господаря Георгия Дуки (1678–1683). Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.). Київ, 8. C. 92–104.
Добржанський, О., Макар, Ю., Масан, О. (2002). Хотинщина: історичний нарис. Чернівці: Молодий буковинець. 462 с.
Драгнев, Д. М. (отв. ред.) (1987). Очерки внешнеполитической истории Молдавского княжества (последняя четверть ХІV – начало ХІХ в.). Кишинев: Штиинца. 464 с.
Жуковський, А. (1991). Історія Буковини. Ч.1. Чернівці: Час. 120 с.
Кайндль, Р. Ф. (2005). Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення. Чернівці: Зелена Буковина. 300 с.
Коржик, В. (2018). Шляхи військових подій: Буковина, XIV–XVIII ст. Археологія і давня історія України, 1. С. 261–269.
Масан, О. (2003). Буковинці в арміях іноземних держав наприкінці XVII – на початку XVIII ст. Питання історії України: Зб. наук. статей. Чернівці: Зелена Буковина, 6. С. 197–203.
Масан, О. (2005). Буковина як об'єкт міжнародних відносин з давніх часів до 1774 р. Ботушанський В. М. (отв. ред.) Буковина в контексті європейських міжнародних відносин (з давніх часів до середини ХХ ст.). Чернівці: Рута. С. 9–168.
Масан, О. (2009). Чернівці у другій половині XIV–XVIII ст. (до 1775 р.) Чернівці. Історія і сучасність. Чернівці: Зелена Буковина. С. 23–74.
Семенова, Л. Е. (2006). Княжества Валахия и Молдавия. Конец XIV – начало XIX в. (Очерки внешнеполитической истории). Москва: Индрик. 432 с.
Скаба, А. Д. (відп. ред.) (1971). Літопис Самовидця. Київ: Наукова думка. 175 с.
Советов, П. В. (2010). Мирон Костин и его эпоха (1633–1691). Stratum plus. 6, С. 61–71.
Сперальский, З. (2001). Молдавские авантюры. Бэлць: б.и. 192 с.
Стати, В. (2002). История Молдовы. Кишинев: F.E.P. «Tipografia Centrală». 480 с.
Трубчанінов, С. В. (2001). Походи польських і козацьких загонів у Молдавське князівство у 80-х рр. ХVІІ ст. Матеріали ІV Буковинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, 5 жовтня 2000 р., Чернівці. Чернівці: Золоті литаври. С. 28–31.
Федорук, А., Грицкан-Дідковський, К. (2000). До проблеми Боянської битви. Буковина – мій рідний край: Третя історико-краєзнавча конференція. Чернівці, 17 травня 1998 р. Матеріали. Чернівці: Золоті литаври. С. 65–66.
Чухліб, Т. (2007). Українське гетьманство у війні європейської Священної Ліги з Османською імперією 1684–1699 рр. Terra cossacorum: студії з давньої історії України. Київ: Інститут історії України НАНУ. С. 233–260.
Чухліб, Т. (2008). Зимовий похід 1683/1684 рр. українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу. Надчорномор’я у IX ст. до н.е. – на початку XIX ст.: студії з історії та археології. Київ: Інститут історії України НАНУ, C. 163–180.
Чухліб, Т. (2009). Козаки і Монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648-1721 рр. Київ: Вид. ім. О. Теліги, 616 с.
Чучко, М. (2012). Сучава у кінці ХІV – третій чверті ХVІІІ ст.: від «стольного града» молдавських воєвод до повітового центру Буковини. Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. Чернівці–Вижниця, 1 (33). С. 111–126.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Oleksii Balukh