Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія

Збірник наукових праць

2024: Випуск 78
Психологія

Фактори ефективності кооперативного навчання: теоретичні підходи і емпіричні дослідження

pdf
Василь Галузяк
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Біографія
Олександр Макодай
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Біографія

Опубліковано 2024-06-21

Ключові слова

  • кооперативне навчання, навчальна успішність, мотивація навчання, групові винагороди, групова згуртованість, когнітивний розвиток

Авторське право (c) 2024 Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Як цитувати

Фактори ефективності кооперативного навчання: теоретичні підходи і емпіричні дослідження. (2024). Scientific Issues of Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology, 78, 63-76. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2024-78-63-76
Crossref
Scopus
Google Scholar
Europe PMC

##plugins.generic.shariff.share##

Анотація

У статті розглядається проблема чинників і психологічних механізмів впливу кооперативного навчання на успішність учнів. На основі порівняльного аналізу виокремлені чотири підходи до розуміння чинників ефективності кооперативного навчання: мотиваційний, соціально-психологічний, когнітивно-генетичний і когнітивно-функціональний. Мотиваційний підхід (Д. Джонсон, Р. Джонсон, Р. Славін) висуває на перший план мотивацію виконання спільних навчальних завдань, визначення структури винагород або групових навчальних завдань, які стимулюють і спрямовують активність учнів. Соціально-психологічний підхід (Е. Аронсон, В. Баттіш, Д. Соломон, К. Делуччі, А. Коен, Ш. Шаран, Я. Шаран) акцентує увагу на згуртованості учнів, їх міжособистісних стосунках, від яких залежить успішність навчальної діяльності: учні беруть активну участь у виконанні групових завдань і допомагають один одному, якщо ідентифікують себе з групою і прагнуть до спільного успіху. Прибічники цього підходу надають важливого значення способам формування груп учнів (команд), налагодженню конструктивних міжособистісних стосунків під час спільного навчання, а також рефлексії процесу та результатів спільної пізнавальної діяльності. Прихильники когнітивних підходів вважають, що взаємодія між учнями сама по собі підвищує їх успішність завдяки інтенсивному когнітивному опрацюванню інформації, а не мотивації чи соціальній згуртованості учнів. Виокремлено два дещо відмінні когнітивні підходи, які розвивалися паралельними шляхами: когнітивно-генетичний і когнітивно-функціональний. Когнітивно-генетичний підхід, який сформувався у руслі теорій психічного розвитку Л. Виготського і Ж. Піаже, ґрунтується на припущенні, що комунікативна взаємодія у процесі виконання пізнавальних завдань сприяє розумовому розвитку учнів і підвищує якість засвоєння навчального матеріалу (М. Бернс, Б. Водсворт, В. Деймон, Ф. Мюррей). Когнітивно-функціональний підхід виник у руслі когнітивної психології і стверджує, що позитивний вплив кооперативного навчання на успішність учнів забезпечується когнітивною реструктуризацією (опрацюванням) навчальної інформації, яка сприяє її збереженню в пам'яті й інтеграції в раніше засвоєну систему знань (C. Аллен, Н. Вебб, М. Вітрок, Д. Дансеро, Л. Девін-Шихан, А. Одонел, А. Палінсар, М. Преслі, Р. Фельдман). Узагальнення результатів досліджень у галузі кооперативного навчання уможливлює створення цілісної теоретичної моделі, яка інтегрує різні підходи і комплексно розглядає основні чинники ефективності кооперативного навчання: мотивацію, групову згуртованість, процеси міжособистісної взаємодії, що стимулюють когнітивний розвиток і опрацювання навчального матеріалу. У такій моделі кожен із розглянутих чотирьох підходів відіграє певну роль і робить важливий внесок у розуміння взаємопов’язаних процесів кооперативного навчання.

pdf

Завантаження

Дані завантажень поки не доступні.

Посилання

  1. Акімова О. В. Формування творчого мислення майбутнього вчителя: Монографія. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2013. 340 с.
  2. Галузяк В. М. Груповий тренінг як засіб розвитку особистісної зрілості майбутніх учителів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. 2011. Випуск 35. С. 203-210.
  3. Галузяк В. М. Психологічні концепції формування навчальної мотивації. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2004. Випуск 11. С. 29-32.
  4. Галузяк В., Макодай О. Розвиток кооперативного навчання в США. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія. 2023. Випуск 76. С. 51-64. https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-76-51-64 DOI: https://doi.org/10.31652/2415-7872-2023-76-51-64
  5. Коломієць А., Демченко О., Жовнич О., Колеснік К. Значення групової діяльності під час дитячого експериментування. Наука і техніка сьогодні. 2022. № 11(11). С. 138-149. https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-11(11)-138-149 DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2022-11(11)-138-149
  6. Лазаренко Н., Коломієць А., Колесник К. Особливості організації групової взаємодії дітей дошкільного віку в процесі експериментування. Дошкільна освіта: світові тенденції. 2022. №2. С. 123-138. https://doi.org/10.31470/2786-703X-2022-2-123-138 DOI: https://doi.org/10.31470/2786-703X-2022-2-123-138
  7. Педагогіка: Навчальний посібник. 5-е вид., випр. і доп. / Галузяк В. М., Сметанський М. І., Шахов В. І. Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2012. 400 с.
  8. Сметанський М. І., Галузяк В. М. Формування у школярів позитивного ставлення до учіння. Вісник профтехосвіти. 1995. № 1. С. 8-11.
  9. Фрицюк В. А. Професійний саморозвиток майбутнього педагога: монографія. Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2016. 364 с.
  10. Шахов В. Базова педагогічна освіта майбутнього вчителя: загальнопедагогічний аспект. Вінниця: Едельвейс, 2007. 383 с.
  11. Alfassi, M. (1998). Reading for meaning: the efficacy of reciprocal teaching in fostering reading comprehension in high school students in remedial reading classes. American Educational Research Journal, 35(2), 309-332. https://doi.org/10.3102/00028312035002309 DOI: https://doi.org/10.3102/00028312035002309
  12. Aronson, E., Blaney, N., Stephan, C., Sikes, J., & Snapp, M. (1978). The Jigsaw classroom. Beverly Hills, CA: Sage.
  13. Ashman, A. F., & Gillies, R. M. (1997). Children's cooperative behavior and interactions in trained and untrained workgroups in regular classrooms. Journal of School Psychology, 7(1), 261-279. https://doi.org/10.1016/S0022-4405(97)00007-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-4405(97)00007-1
  14. Battisch, V., Solomon, D., & Delucci, K. (1993). Interaction process and student outcomes in cooperative learning groups. The Elementary School Journal, 94(1), 19-32. https://doi.org/10.1086/461748 DOI: https://doi.org/10.1086/461748
  15. Bell, N., Grossen, M., & Perret-Clermont, A.-N. (1985). Socio-cognitive conflict and intellectual growth. In M. Berkowitz (Ed.), Peer conflict and psychological growth. San Francisco: Jossey-Bass. https://doi.org/10.1002/cd.23219852905 DOI: https://doi.org/10.1002/cd.23219852905
  16. Burns, M. (1981). Groups of four: Solving the management problem. Learning, 24(2), 46-51.
  17. Chapman, E. (2001). More on moderators in cooperative learning outcomes. Paper presented at the annual meeting of the American Educational Research Association, Seattle, WA.
  18. Cohen, E. G. (1994). Designing groupwork: Strategies for the heterogeneous classroom (2nd ed.). New York: Teachers College Press.
  19. Cohen, E. G. (1994). Restructuring the classroom: Conditions for productive small groups. Review of Educational Research, 64(1), 1-35. https://doi.org/10.3102/00346543064001001 DOI: https://doi.org/10.3102/00346543064001001
  20. Coleman, J. (1961). The adolescent society. New York: Free Press.
  21. Cowie, H. (1995). Cooperative group work in the UK. International Journal of Educational Research, 23, 227-238. https://doi.org/10.1016/0883-0355(95)93610-8 DOI: https://doi.org/10.1016/0883-0355(95)93610-8
  22. Cowie, H. (2004). Peer influences. In C. Sanders and G. Phye (Eds.), Bullying: Implications for the Classroom (pp. 137-157). Elsevier: London. https://doi.org/10.1016/B978-012617955-2/50012-6 DOI: https://doi.org/10.1016/B978-012617955-2/50012-6
  23. Damon, W. (1984). Peer education: The untapped potential. Journal of Applied Developmental Psychology, 5, 331-343. https://doi.org/10.1016/0193-3973(84)90006-6 DOI: https://doi.org/10.1016/0193-3973(84)90006-6
  24. Dansereau, D. F. (1988). Cooperative learning strategies. In C. E. Weinstein, E. T. Goetz, & P. A. Alexander (Eds.), Learning and study strategies: Issues in assessment, instruction, and evaluation (pp. 103-120). Orlando, FL: Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-742460-6.50013-X DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-12-742460-6.50013-X
  25. De Avila, E., & Duncan, S. (1980). Finding Out/Descubrimiento. Corte Madera, CA: Linguametrics Group.
  26. Devin-Sheehan, L., Feldman, R., and Allen, V. (1976). Research on children tutoring children: A critical review. Review of Educational Research, 46(3), 355-385. https://doi.org/10.3102/00346543046003355 DOI: https://doi.org/10.3102/00346543046003355
  27. Deutsch M. A theory of cooperation and competition. Human Relations. 1949. № 2. P. 129-151. https://doi.org/10.1177/001872674900200204 DOI: https://doi.org/10.1177/001872674900200204
  28. Fantuzzo, J. W., Polite, K., & Grayson, N. (1990). An evaluation of reciprocal peer tutoring across elementary school settings. Journal of School Psychology, 28, 309-323. https://doi.org/10.1016/0022-4405(90)90021-X DOI: https://doi.org/10.1016/0022-4405(90)90021-X
  29. Gillies, R. (2011). Promoting thinking, problem-solving, and reasoning during small group discussions. Teachers and Teaching: Theory and Practice, 17, 73-89. https://doi.org/10.1080/13540602.2011.538498 DOI: https://doi.org/10.1080/13540602.2011.538498
  30. Hart, E. R., & Speece, D. L. (1998). Reciprocal teaching goes to college: Effects for post-secondary students at risk for academic failure. Journal of Educational Psychology, 90(4), 670-681. https://doi.org/10.1037/0022-0663.90.4.670 DOI: https://doi.org/10.1037//0022-0663.90.4.670
  31. Hayes, L. (1976). The use of group contingencies for behavioral control: A review. Psychological Bulletin, 83, 628-648. https://doi.org/10.1037/0033-2909.83.4.628 DOI: https://doi.org/10.1037//0033-2909.83.4.628
  32. Hogg, M. A. (1987). Social identity and group cohesiveness. In J. C. Turner (Ed.), Rediscovering the social group: A selfcategorization theory (pp. 89-116). New York: Basil Blackwell.
  33. Howe, C. (2013). Optimizing small group discourse in classrooms: Effective practices and theoretical constraints. International Journal of Educational Research, 63, 107-115. https://doi.org/10.1016/j.ijer.2013.03.011 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijer.2013.03.011
  34. Huber, G. L., Bogatzki, W., & Winter, M. (1982). Kooperation als Ziel schulischen Lehrens und Lernens. (Cooperative learning: Condition and goal of teaching and learning in Classrooms). Tubingen, Germany: Arbeitsbereich Padagogische Psychologie der Universitat Tubingen.
  35. Johnson, D. W., & Johnson, R. T. (1989). Cooperation and competition: Theory and research. Edina, MN: Interaction.
  36. Johnson, D. W., & Johnson, R. T. (1992). Positive interdependence: Key to effective cooperation. In R. Hertz-Lazarowitz & N. Miller (Eds.), Interaction in cooperative groups: The theoretical anatomy of group learning (pp. 174-199). New York: Cambridge University Press.
  37. Johnson, D. W., & Johnson, R. T. (1994). Learning together and alone: Cooperative, competitive, and individualistic learning (4th ed.). Boston: Allyn & Bacon.
  38. Johnson, D. W., Johnson, R. T., Roseth, C. J., & Shin, T. S. (2014). The relationship between motivation and achievement in interdependent situations. Journal of Applied Social Psychology, 44, 622-633. https://doi.org/10.1111/jasp.12280 DOI: https://doi.org/10.1111/jasp.12280
  39. Johnson, D., & Johnson, R. (2000). Cooperative learning, values, and culturally plural classrooms. In. M. Leicester, C. Modgil, & S. Modgil (Eds.), Classroom issues: Practice, pedagogy and curriculum (pp 15-28). Palmer Press: London.
  40. Johnson, D., & Johnson, R. (2002). Learning together and alone: Overview and meta-analysis. Asia Pacific Journal of Education, 22, 95-105. https://doi.org/10.1080/0218879020220110 DOI: https://doi.org/10.1080/0218879020220110
  41. Johnson, D., & Johnson, R. (2003). Social interdependence theory. In R. Gillies & A. Ashman (Eds.), Cooperative learning: The social and intellectual outcomes of learning in groups (pp. 136-176). London: Routledge Falmer.
  42. Johnson, D., Maruyama, G., Johnson, R., Nelson, D., & Skon, L. (1981). Effects of cooperative, competitive, and individualistic goal structures on achievement: A meta-analysis. Psychological Bulletin, 89, 47-62. https://doi.org/10.1037/0033-2909.89.1.47 DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.89.1.47
  43. Kagan, S. (1992). Cooperative learning (8th ed.). San Juan Capistrano, CA: Kagan Cooperative Learning.
  44. Lederer, J. M. (2000). Reciprocal teaching of social studies in inclusive elementary classrooms. Journal of Learning Disabilities, 33(1), 91-106. https://doi.org/10.1177/002221940003300112 DOI: https://doi.org/10.1177/002221940003300112
  45. Mattingly, R. M., & Van Sickle, R. L. (1991). Cooperative learning and achievement in social studies: Jigsaw II. Social Education, 55(6), 392-395.
  46. Murray, F. B. (1982). Teaching through social conflict. Contemporary Educational Psychology, 7, 257-271. https://doi.org/10.1016/0361-476X(82)90031-5 DOI: https://doi.org/10.1016/0361-476X(82)90031-5
  47. O'Donnell, A. M., & Dansereau, D. F. (1992). Scripted cooperation in student dyads: A method for analyzing and enhancing academic learning and performance. In R. Hertz-Lazarowitz & N. Miller (Eds.), Interaction in cooperative groups: The theoretical anatomy of group learning (pp. 120-144). New York: Cambridge University Press.
  48. Palincsar, A. S., & Brown, A. L. (1984). Reciprocal teaching of comprehension monitoring activities. Cognition and Instruction, 2, 117-175. https://doi.org/10.1207/s1532690xci0102_1 DOI: https://doi.org/10.1207/s1532690xci0102_1
  49. Piaget, J. (1950). The psychology of intelligence. London: Routledge & Kegan.
  50. Pons, R., González-Herrero, M., & Serrano, J. (2008). Aprendizaje cooperativo en matemáticas: Un studio intracontenido [Cooperative learning in mathematics: a intra-contents study]. Anales de Psicología, 24, 253-261.
  51. Pressley, M., El-Dinary, P. B., Gaskins, I., Schuder, T., Bergman, J. L., Almasi, J., & Brown, R. (1992). Beyond Direct Explanation: Transactional Instruction of Reading Comprehension Strategies. The Elementary School Journal, 92(5), 513-555. https://doi.org/10.1086/461705 DOI: https://doi.org/10.1086/461705
  52. Pulido, R., Martin-Seoane, G., & Lucas-Molina, B. (2013). Orígenes de los Programas de Mediación Escolar: Distintos enfoques que influyen en esta práctica restaurativa [Origins of the School Mediation Programs: Different approaches that influence this Restorative Practice]. Anales de Psicología, 29, 385-392. https://doi.org/10.6018/analesps.29.2.132601 DOI: https://doi.org/10.6018/analesps.29.2.132601
  53. Rich, Y., Amir, Y., & Slavin, R. E. (1986). Instructional strategies for improving children's cross-ethnic relations. Ramat Gan, Israel: Bar Ilan University, Institute for the Advancement of Social Integration in the Schools.
  54. Roseth, C., Johnson, D., & Johnson, R. (2008). Promoting early adolescents' achievement and peerrelartionships: The effects of cooperative, competitive, and individualistic goal structures.Psychological Bulletin, 134, 223246. https://doi.org/10.1037/0033-2909.134.2.223 DOI: https://doi.org/10.1037/0033-2909.134.2.223
  55. Serrano, J., & Pons, R. (2007). Cooperative learning: we can also do it without task structure. Intercultural Education, 18, 215-230.
  56. https://doi.org/10.1080/14675980701463562 DOI: https://doi.org/10.1080/14675980701463562
  57. Sharan, S., & Shachar, C. (1988). Language and learning in the cooperative classroom. New York: Springer-Verlag. https://doi.org/10.1007/978-1-4612-3860-7 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4612-3860-7
  58. Sharan, Y. (2010). Cooperative learning for academic and social gains: Valued pedagogy, problematic practice. European Journal of Education, 45, 300-310. https://doi.org/10.1111/j.1465-3435.2010.01430.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1465-3435.2010.01430.x
  59. Sharan, Y., & Sharan, S. (1992). Expanding cooperative learning through group investigation. New York: Teachers College Press.
  60. Slavin, R. (1996). Research on cooperative learning and achievement: What we know, what we need to know. Contemporary Educational Psychology, 21, 43-69. https://doi.org/10.1006/ceps.1996.0004 DOI: https://doi.org/10.1006/ceps.1996.0004
  61. Slavin, R. (2013). Effective programmes in reading and mathematics: Evidence from the Best Evidence Encyclopedia. School Effectiveness and School Improvement, 24, 383-391. https://doi.org/10.1080/09243453.2013.797913 DOI: https://doi.org/10.1080/09243453.2013.797913
  62. Slavin, R. E. (1983). Cooperative learning. New York: Longman. https://doi.org/10.2307/3324014 DOI: https://doi.org/10.2307/3324014
  63. Slavin, R. E. (1987). Cooperative learning: Where behavioral and humanistic approaches to classroom motivation meet. Elementary School Journal, 88, 9-37. https://doi.org/10.1086/461521 DOI: https://doi.org/10.1086/461521
  64. Slavin, R. E. (1989). Cooperative learning and achievement: Six theoretical perspectives. In C. Ames & M. L. Maehr (Eds.), Advances in motivation and achievement (pp. 136-164). Greenwich, CT: JAI Press.
  65. Slavin, R. E. (1992). When and why does cooperative learning increase achievement? Theoretical and empirical perspectives. In R. Hertz-Lazarowitz & N. Miller (Eds.), Interaction in cooperative groups: The theoretical anatomy of group learning (pp. 145-173). New York: Cambridge University Press.
  66. Slavin, R. E. (1995). Cooperative learning: Theory, research, and practice (2nd ed.). Boston: Allyn & Bacon.
  67. Slavin, R., & Cooper, R. (1999). Improving intergroup relations: Lessons learned from cooperative learning programs. Journal of Social Issues, 55, 647-663. https://doi.org/10.1111/0022-4537.00140 DOI: https://doi.org/10.1111/0022-4537.00140
  68. Slavin, R., & Lake, C. (2008). Effective programs in elementary mathematics: A best evidence synthesis. Review of Educational Research, 78, 427-515. https://doi.org/10.3102/0034654308317473 DOI: https://doi.org/10.3102/0034654308317473
  69. Stevens, R., & Slavin, R. (1995). The cooperative elementary school: Effects on students' achievement, attitudes, and social relations. American Educational Research Journal, 22, 321-351. https://doi.org/10.3102/00028312032002321 DOI: https://doi.org/10.3102/00028312032002321
  70. Thurston, A., Topping, K., Tolmie, A., Chrristie, D., Karagiannidou, E., & Murray, P. (2010). Cooperative learning in science: Follow-up from primary to high school. International Journal of Science Education, 32, 501-522. https://doi.org/10.1080/09500690902721673 DOI: https://doi.org/10.1080/09500690902721673
  71. Vygotsky, L. S. (1978). Mind in society (M. Cole, V. John-Steiner, S. Scribner, & E. Souberman, Eds.). Cambridge, MA: Harvard University Press.
  72. Wadsworth, B. J. (1984). Piaget's theory of cognitive and affective development (3rd ed.). New York: Longman.
  73. Webb, N. M. (1992). Testing a theoretical model of student interaction and learning in small groups. In R. Hertz-Lazarowitz & N. Miller (Eds.), Interaction in cooperative groups: The theoretical anatomy of group learning (pp. 102-119). New York: Cambridge University Press.
  74. Wittrock, M. C. (1986). Students' thought processes. In M. C. Wittrock (Ed.), Handbook of research on teaching (3rd ed.) (pp. 297-314). New York: Macmillan.
  75. Yager, S., Johnson, R. T., Johnson, D. W., & Snider, B. (1986). The impact of group processing on achievement in cooperative learning. Journal of Social Psychology, 126, 389-397. https://doi.org/10.1080/00224545.1986.9713601 DOI: https://doi.org/10.1080/00224545.1986.9713601

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >>