ЄВРОПЕЙСЬКА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Характерна риса сучасного світу – інтернаціоналізація суспільного життя, розвиток
інтеграційних процесів, що охоплюють економіку, соціальні відносини, науку, культуру,
освіту. Водночас зберігаються багатовікові традиції різних культурно-історичних типів
суспільства, різних цивілізацій. Природною виглядає ситуація, що найбільш інтенсивно
інтеграція здійснюється в рамках геополітичних регіонів, що об’єднують країни з відносно
подібними умовами історичного розвитку і з більш чи менш аналогічною соціальнополітичною структурою. Серед цих регіонів перше місце за масштабами і глибиною
інтеграції обіймає, безсумнівно, Західна Європа.
Ідея „єдиної Європи” має глибоке історичне коріння. Її першим прообразом можна
вважати християнський світ, що протистояв іновірцям. Але в ХІ віці християнська Європа
поділилась на Західну і Східну за віросповідною ознакою (католицизм і православ’я), і потім
впродовж багатьох віків поняття „європейська цивілізація” відносилось переважно до
Західної Європи. Вона зіграла унікальну роль в історії людства, впродовж багатьох віків
лідирувала в розвиткові економіки, техніки і науки, а вплив укладеної там сталої системи
цінностей і ідей не обмежувався лише рамками даного регіону. Зрозуміло, що цьому
впливові не можна дати однозначну оцінку. Європа – прародитель як християнських
гуманістичних ідей, так і людиноненависницьких расових теорій, а намагання реалізувати
народжені саме в Європі утопічні плани створення ідеального суспільства, „раю на землі”,
повернулося в ряді країн жорстокими соціальними експериментами, що принесли незліченні
жертви і страждання багатьом мільйонам людей.