ЕТАПИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНСТРУМЕНТУ САМООЦІНЮВАННЯ ЦИФРОВОЇКОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ У КОНТЕКСТІ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-70-57-65Ключові слова:
цифрові технології; інструмент самооцінювання; цифрова компетентність; вчитель; професійний розвитокАнотація
У статті представлено розвиток та кроки впровадження інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя з досвіду вітчизняних розробників за період 2020-2023 рр. Здійснено аналіз підходів до розроблення інструменту самооцінювання у міжнародній освітній спільноті. Обґрунтовано підходи до укладання опитувальної анкети на основі Рамки цифрової компетентності для освітян (DigComp 2.1). Представлено етапи розроблення інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя: розроблення, удосконалення, впровадження. Описано процедуру проведення опитування впродовж чотирьох років. Представлено блок-схему створення та впровадження інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя. Обґрунтовано та представлено принципи, що сприяли отриманню достовірних даних під час проведення самооцінювання цифрової компетентності вчителя. Доведено, що інструмент самооцінювання цифрової компетентності вчителя має містити елементи виявлення ступеня готовності до використання ІКТ вчителями та закладами освіти, що сприяє розробленню рекомендацій та знаходженню рішень у подоланні існуючих проблем. Визначено поняття готовності педагогів до використання інструментів інформаційно-освітнього середовища для здійснення навчальної діяльності в умовах карантину. Проаналізовано основні показники, отримані під час проведення всеукраїнського анкетування педагогів у системі загальної середньої освіти та виявлено динаміку розвитку цифрової компетентності вчителів. Представлено основний зміст методичних рекомендацій для післядипломної освіти, розроблених на основі апробації інструменту самооцінювання. Наукова новизна представленого дослідження полягає у виявленні нових підходів, розробленні принципів та форм проведення самооцінювання цифрової компетентності вчителя в умовах обмежень, спричинених тривалим карантином та воєнним часом у країні. Обґрунтовано висновки щодо подальшого використання інструменту самооцінювання цифрової компетентності вчителя у системі післядипломної педагогічної освіти. Окреслено перспективи подальших досліджень.
Завантажити
Посилання
Іванюк, І.В., Овчарук, О.В. (2020). Результати онлайн опитування щодо потреб вчителів у підвищенні фахового рівня з питань використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину. Аналітичні матеріали. Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. URL: https://lib.iitta.gov.ua/719908/
Морзе, Н. В., Воротникова І.П. Модель ІКТ компетентності вчителів. https://doi.org/10.15587/2519- 4984.2016.80644
Овчарук, О.В. Іванюк, І.В. (2020) Стан готовності педагогів до використання інструментів інформаційноосвітнього середовища для здійснення дистанційного навчання в умовах карантину, спричиненого COVID-19 Нова педагогічна думка, 3 (103). стор. 48-54. URL: https://lib.iitta.gov.ua/722626/
Постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020- %D0%BF#Text
Результати онлайн-опитування «Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах війни: 2023». Аналітичний звіт/ О.Овчарук, І.Іванюк, О.Гриценчук та ін..; за заг.ред. О.Овчарук. – Київ : ІЦО НАПН України. 2023. – 81 с. URL: https://lib.iitta.gov.ua/736435/
Цифрова компетентність вчителя: інструмент самооцінювання та особливості використання: методичні рекомендації: В.Ю.Биков, О.О.Гриценчук, О.А.Дубовик, Ю.І.Завалевський, І.В.Іванюк, О.Є.Кравчина, О.В.Овчарук,.. – К. : ІЦО НАПН України – 2022. URL: https://lib.iitta.gov.ua/730497/
Teachers` competences evaluation: Case study. Available from: https://www.researchgate.net/publication/342580412_Teachers_competences_evaluation_Case_study accessed Aug 26 2023..
Punie, Y., editor(s), Redecker, C. (2017). European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu , EUR 28775 EN, Publications Office of the European Union, Luxembourg. DOI: 10.2760/159770.
Mishra, P., & Koehler, M. J. (2006). Technological pedagogical content knowledge: A framework for teacher knowledge. Teachers College Record, 108(6), 1017–1054. https://doi.org/10.1111/j.1467-9620.2006.00684.x
Pérez-Navío, E., Ocaña-Moral, M. T., & Martínez-Serrano, M. D. C. (2021). University graduate students and digital competence: Are future secondary school teachers digitally competent? Sustainability, 13(15), 1–14. https://doi.org/10.3390/su13158519
UNESCO ICT Competency Framework for Teachers (2018). 7, place de Fontenoy, 75352 Paris 07 SP, France. https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000265721
Babu, S., and Mendro, R. (2003). Teacher Accountability: HLM-Based Teacher Effectiveness Indices in the Investigation of Teacher Effects on Student Achievement in a State Assessment Program presented at the Annual Meeting of AERA, (Chicago, IL., April, 2003).
Tzafilkou, K., Perifanou, M. & Economides, A.A. Assessing teachers’ digital competence in primary and secondary education: Applying a new instrument to integrate pedagogical and professional elements for digital education. Educ Inf Technol (2023). https://doi.org/10.1007/s10639-023-11848-9
Stephanie Carretero, Riina Vuorikari, YvesPunie. DigComp 2.1: The Digital Competence Framework fo rCitizens with eight proficiency levels and examples of use.- Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017.– 48 р.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Овчарук Оксана Василівна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
