ПРО ФОРМУВАННЯ МЕТОДОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Анотація

Одним із найважливіших завдань у вихованні молодого покоління – підготовка
його до життя, до суспільно корисної праці. Це завдання набуло особливої актуальності в
наш час, так як науково-технічний прогрес суттєво змінив функціональну роль людини в
сучасній системі виробництва. І з часом ця актуальність зростатиме, оскільки
виробництво постійно технічно й технологічно вдосконалюється, чим і обумовлене
зростання долі інтелектуальної праці в усіх сферах трудової діяльності. І хоча якими б
важливими для людини не були техніка та її досягнення, все ж головним багатством є її
духовне багатство. Основним критерієм могутності людини є винахіднилівість, здатність
догадатися, уявити, фантазувати. Якраз ця здатність на основі розмаїтих, як правило
міжпредметних знань і представляє упорядковану і високодинамічну природу
продуктивного мислення, спеціаліст в якій би галузі народного господарства він не був
зайнятий. Вища школа це заклад не тільки високої загальноосвітньої та професійної
підготовки, але й школа високої культури мислення. Якраз методологією максимально
активної інтелектуальної діяльності студенти і повинні оволодіти в період навчання,
особливо студенти педагогічних університетів, які в майбутньому формуватимуть та
розвиватимуть творчі задатки школярів. І в цьому аспекті правильний вибір змісту освіти
– необхідна, але ще й недостатня умова для успішного розв’язання поставлених завдань.
На жаль, мислительна діяльність значної частини студентів педвузу формується
переважно у досить вузьких рамках процесу розв’язку чітко сформульованих, довершених
навчальних задач, що якраз і приводить до занепаду пошукової активності особистості, до
вміння побачити у звичному незвичне, від уміння відчути інтелеактуальний дискомфорт,

передбачити нову ідею, виявити актуальну задачу, в значній мірі залежить не тільки
результат роботи спеціаліста, але що й особливо важливо, сама його інтелектуальна
культура.