ПРО ПРОЦЕСИ СПРИЙНЯТТЯ ТА РОЗУМІННЯ ПРИ ДЕКОДУВАННІ ГРАФІЧНИХ ЗОБРАЖЕНЬ

Abstract

Графічні форми інформації, такі як креслення, схеми, графіки, діаграми та ін.
набувають все більшого поширення як комунікативні засоби.
Створення умов повнішого використання психофізіологічних особливостей
сприйняття, безумовно позитивно впливає на розуміння студентами графічної інформації.
Звідси виникає необхідність у розгляді особливостей сприйняття суб’єктом навчання
найбільш поширених форм графічної інформації.
Досліджуючи графічну діяльність, ми виявили такі її складові компоненти:
заміщення, кодування-декодування, моделювання та схематизація [2].
Заміщення передбачає функціональне використання графічного зображення.
Графічне зображення як знаково-символічний засіб (або як графічна модель) може
заміщати будь-яку реальність (об’єкт, явище, процес та ін.).
В кодуванні-декодуванні графічні зображення виконують комунікативну функцію.
Мета цих компонентів – як можна точніше розпізнати закодовану у вигляді графічного
зображення інформацію.
Моделювання у графічній діяльності передбачає реалізацію пізнавальної функції
графічних зображень, тобто одержання об’єктивно нової інформації за допомогою
графічного зображення.
В схематизації графічні зображення виконують орієнтувальну роль, що полягає у
структуруванні реальності, виявленні певних зв’язків.
Аналіз вище названих компонентів показав, що зі сприйняттям у першу чергу
пов’язується декодування графічних зображень.