Засоби масової інформації як інструмент соціальної мобілізації західноукраїнського суспільства в перше повоєнне десятиліття
pdf

Ключові слова

газети, пропаганда, сталінізм, західноукраїнські землі, ЗМІ

Як цитувати

Стародубець, Г. (2023). Засоби масової інформації як інструмент соціальної мобілізації західноукраїнського суспільства в перше повоєнне десятиліття. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 45, 71-78. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2023-45-71-78

Анотація

Мета дослідження – розкрити особливості використання комуністичною владою періодичних друкованих видань як інструментів тотальної мобілізації західноукраїнського суспільства в перше повоєнне десятиліття, дослідити специфіку їх діяльності в умовах радянізації регіону. Методологія дослідження. В основу методологічного підходу дослідження покладено теорію тоталітарної держави, позбавленої демократичних засад. Використовуються також загальнонаукові методи аналізу і синтезу, порівняння і узагальнення. Застосовано історичні методи зовнішньої та внутрішньої критики архівних джерел. Наукова новизна полягає у тому, що вперше розглянуто особливості функціонування друкованих періодичних видань у регіональному розрізі, показано способи їх використання владою як інструмент соціальної мобілізації західноукраїнського суспільства в період пізнього сталінізму. Висновки. Зроблено висновок, що, преса західних областей України виступала одним із важливих інструментів радянізації краю в період першого повоєнного десятиліття. Усі без виключення регіональні газети були друкованими органами районних/міських/обласних комітетів КП(б)У. Редакторська політика апріорі не могла бути самостійною, оскільки за умов партійної монополії на інформаційний простір, уся преса перебувала під тотальним контролем більшовицької партії. Друковані періодичні видання досліджуваного періоду виконували функції агітатора та пропагандиста сталінських ідей, політики правлячої комуністичної партії. З одного боку, вони сприяли мобілізації населення на відбудову економіки регіону, а з іншого – на підтримку політики партії, спрямованої на боротьбу з українським повстанським рухом. Широко застосовувана практика залучення місцевого населення як кореспондентів газети – робсількорів, мала на меті створення ілюзії всенародної підтримки партійно-радянської влади, можливості кожного «пересічного громадянина» вільно долучитися до процесу розбудови держави.

pdf

Посилання

Kononenko, V., Melnychuk, O. (2019). The role of the soviet press in cultural-ideological processes in the Ukrainian SSR (1945 – 1953). Східноєвропейський історичний вісник, 11, 169–179. https://doi.org/10.24919/2519-058x.11.170711

Popp, R. (2018). Ideological-propaganda policy of the soviet system in the western region of Ukraine in 1944 – 1953 (according to the materials of Drohobych region). Східноєвропейський історичний вісник, 8, 142–152 https://doi.org/10.24919/2519-058x.8.143357

Starodubets, G., Popp, R. (2020). The policy of Sovietization of the western rgions of Ukraine in 1944–1953 through the Propagandist symbols and rituals. Studia Historica Nitriensia, 24, 2, 412–427. https://doi.org/10.17846/SHN.2020.24.2.412-426

Starodubets, G., Sokoliuk, S. (2022). Propaganda Component of the Process of Sovietization and Forms of its Implementation in the Western Regions of Ukraine in 1944 – 1950. Studia Historica Nitriensia. 26, 2, 408-421. https://doi.org/10.17846/SHN.2022.26.2.408-421

Бортніков, В. (2020). Газета «Радянська Волинь» як джерело сталінської пропаганди. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті: збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 11–12 червня 2020 року. Львів, 23–27.

ДАТО - Державний архів Тернопільської області.

Каліщук, О (2021). Повсякдення волинян у повоєнні роки: окремі аспекти ідеологічного тиску (за матеріалами газети «Радянська Волинь». Повсякденне життя населення західних земель України у перші повоєнні роки (1944–1953) : колективна монографія / відп. ред. В. Ільницький. Львів – Торунь : Liha-Pres, 297-317.

Кравчук, Л. (2016). Преса як засіб радянізації Тернопільщини (вересень 1939 – червень 1941 рр.). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Історія. 2(3), 70-72.

Кравчук, М. (2004). Утвердження тоталітарної політичної системи засобами політичної пропаганди (радянський період). Науковий вісник Чернівецького університету. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини : Зб. наук. праць, 229-230, 129-133.

Крупський, І. (2020). Партійне керівництво ЗМІ як різновид ідеологічної цензури (на прикладі західноукраїнських земель повоєнних років). Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті: збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю 11–12 червня 2020 року. Львів, 37–41.

Нагірняк, М. Лаврецький, В (2013). Політична та ідеологічна боротьба органів Комуністичної партії у процесі утвердження режиму в Західній Україні (1944–1945 рр.). Військово-науковий вісник. 20, 66-80.

Наслідуйте мій приклад (1946). Нове Життя. 16 жовтня.

Нове Життя (1947). 26 січня.

Палюх, О. (2010). Газета «Вільна Україна» (1939–1941 рр.) як видавничий проект. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики; НАН України, ЛННБУ ім. В. Стефаника, НДІ пресознавства. Львів, 2, 70.

Почепцов, Г. (2015) Пропагандистские системы Германии и СССР: параллели и различия. https://argumentua.com/stati/propagandistskie-sistemy-germanii-i-sssr-paralleli-i-razlichiya

Філіпова, О. (2013) Дискурс партійно-радянської повоєнної преси Півдня та Заходу України: порівняльний аспект. Збірник праць Науково-дослідного інститу пресознавства, 3, 462-476.

Хруляк, Ф. (1947). Від щирого серця дякую рідному Сталіну. Нове Життя. 8 березня.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2023 Галина Стародубець

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##