ЕСТЕТИЧНІ РЕГУЛЯТИВИ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Abstract

Розвиток гуманістичних ідей сприяв народженню нової педагогічної парадигми, нового
погляду на дитину як суб’єкт розвитку і виховання. У межах концепції особистісно орієнтованого
підходу до виховання людини, формування ціннісної свідомості і на її основі – відношення до
суб’єктів, об’єктів і явищ оточуючої дійсності одержує суспільну і особистісну значущість.
Багато вчених минулого і сучасності прийшли до висновку, що виховання – це прилучення
людини до всіх досягнень людської культури у такий спосіб, щоб вона жила в контексті
загальнолюдської культури. Передача дітям духовних і матеріальних цінностей не здійснюється
прямо. Вони „опановуються” духовними зусиллями самої особистості.
Правомірність постановки проблеми формування ціннісної свідомості зумовлена визнанням
цінності самої особистості, яка не є, і ніколи не була продуктом соціального середовища. Ціннісні
орієнтації і ціннісні відношення – це стійке вибіркове віддання переваги зв’язку суб’єкта з
об’єктом оточуючого світу, коли цей об’єкт, представляючи собою соціальні значення, набуває
для суб’єкта особистісного смислу, розцінюється як дещо значуще для життя окремої людини і
суспільства в цілому.