НАСТУПНІСТЬ МЕТОДІВ І ДИДАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ НАВЧАННЯ В ЛІЦЕЯХ І ВНЗ III–IV РІВНІВ АКРЕДИТАЦІЇ
Ключові слова:
Наступність методів, дидактичні прийоми, навчання, навчальний процесАнотація
Сучасний розвиток суспільства та економіки вимагають швидких, ефективних прогресивних змін на всіх рівнях освітянської галузі. Не дивлячись на наявність результатів численних досліджень, прийнятих законодавчих і нормативних актів до цих пір існує розрив між шкільною і вузівською освітою. З цим пов’язані відомі проблеми вузівського набору, адаптації вчорашнього абітурієнта до нових форм, методів і організації навчального процесу у вищому навчальному закладі (ВНЗ). Як і раніше має місце значна неузгодженість у змісті, методах формах навчання в школі і ВНЗ. Існують об’єктивні і суб’єктивні причини адаптаційного періоду, що є наслідком недостатньої дієвості наступнісних зв’язків між середньою і вищою ланками освіти. Соціальні замовлення та вимоги до сучасних фахівців відображені в “Концепції освіти….” Нові аспекти цілей і функцій освіти, спільні для школи і вузу, є інтегративним фактором і умовою забезпечення наступності. Ведуться пошуки і впроваджуються нові освітні технології, які покликані змінити на краще стан речей в кожному із соціальних інститутів (школа, ВНЗ, тощо).
Становлення в Україні профільної та ступеневої освіти вимагає взаємозв’язку усіх освітніх ланок, реалізації принципу наступності, як одного із важливих факторів забезпечення успішного навчання на всіх ступенях і особливо на етапах переходу від одного ступеня до іншого в будь-яких педагогічних системах. Багаторічний досвід педагогічної діяльності автора у середніх і вищих навчальних закладах та аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів [1-5] з проблем вищої школи дозволяє зробити висновок про актуальність проблеми наступності і необхідність її вивчення. Матеріали цього дослідження ґрунтуються на досвіді роботи у Вінницькому обласному ліцеї-інтернаті, Вінницькому технічному ліцеї та ВНЗ м. Вінниці.
