МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ЗМІСТУ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Термін „екологія”, який було запроваджено у науковий обіг ще у 1866 році німецьким
вченим Е.Геккелем, нині набув надзвичайної актуальності і значущості.
Фактично він зробився своєрідним „маркером” нашої доби, завдяки чому всесвітню
історію деколи розділяють на два періоди: доекологічний та післяекологічний [7, 3].
Без перебільшень можна стверджувати про розвиток нової ери цивілізації, коли
реалії життя спонукають людство активно шукати виходу із створеної глобальної екологічної
кризи. В Україні сучасна екологічна ситуація на всіх рівнях (офіційних і неофіційних)
однозначно кваліфікується як катастрофічна. Саме тому екологічна проблематика в
контексті існуючих реалій набула домінуючого чинника.
Серед проблем, від розв’язання яких залежить майбутнє людського роду, безперечно, є
й екологічна. Можна зазначити, що в історії соціуму, попри всю її драматичність, не було ще
проблеми настільки масштабної, багатоаспектної та складної для розв’язання. Вона є
своєрідним вузлом, в якому переплітаються традиційно і життєво важливі питання
виробництва, економіки, охорони здоров’я, раціонального природокористуванні, політики,
національної та загальнолюдської безпеки. Екологія сьогодні є своєрідним інтегратором
вітальних та духовних інтересів людини.