НАВЧАННЯ УКРАЇНОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТІВ-ІНОЗЕМЦІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ТА ПРОФЕСІЙНИХ СФЕРАХ

Анотація

До недавнього часу проблеми міжкультурної комунікації були предметом дискусій переважно у сфері викладання іноземних мов. В статті звертається увага на тому, що для іноземних студентів міжнаціональне спілкування являє собою залучення до чужої культури при збереженні національних культур. При цьому особлива, інтегрована роль належить мові, яка виступає як засіб взаємодії суб’єктів діалогу.
Автори акцентують увагу на тому, що сутність проблеми навчання україномовної комунікації студентів-іноземців медичного університету полягає в професійному володінні всіма формами та методами ведення сучасного уроку з української мови, системи навчання україномовної комунікації студентів-іноземців медичного університету у навчальній та професійних сферах.
У дослідженні з’ясовано, що задача формування в іноземних студентів навиків спілкування є однією з основних задач, котрі стоять перед викладачами. Формування інтересу студента-іноземця до вивчення мови потрібно здійснювати за допомогою стимулювання пізнавальної діяльності, що включає в себе добір цікавого матеріалу, зв’язок із життям, літературні КВК та брейн-ринги; емоційне стимулювання пізнавальної активності–це і активізація відтворюючої уяви, і забезпечення безпосереднього сприймання матеріалу; прийомів активізації інтелектуальної сфери (прийоми порівняння, зіставлення, повторення, систематизації та узагальнення вивченого). Зосереджено увагу на активізації пізнавальної діяльності на уроках мови, що є досить актуальною. Дійшли висновків, що в арсеналі кожного викладача має бути ціла система методів і прийомів викладання предмета.
В дослідженні визначили, щоб студент володів українською мовою соціально і достатньо професійно, формування його власне комунікативної і професійно-комунікативної компетентності слід розподілити на етапи, рівні.
Сьогодні перед викладачами постала необхідність налагодження системи навчання україномовної комунікації студентів-іноземців медичного університету, спрямованої на реального студента так, щоб забезпечити його щоденну самостійну роботу і можливість якісного засвоєння дисципліни. За необхідне визначили більш активно залучати студентів до виконання реальних досліджень.
Визначили, що країнознавчий аспект повинен відігравати неабияку роль для опису цілей, змісту і методів навчання, а також має бути важливим для визначення критеріїв, що характеризують рівень володіння мовою.
Ми встановили, що ефективність адаптаційного процесу іноземних студентів українського медичного навчального закладу залежить від спрямованого управлінського впливу та створення цілісної системи організації управління цим процесом.