ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ГРАФІЧНОГО ІНТЕРФЕЙСУ КОРИСТУВАЧА ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ PYTHON МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ МАТЕМАТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-143-157Ключові слова:
підготовка вчителів математики, інформатична компетентність, програмування, Python, графічний інтерфейс користувача, візуальні елементи керуванняАнотація
Стаття присвячена методичним аспектам вивчення особливостей створення
користувацького графічного інтерфейсу під час вивчення програмування (на прикладі мови Python),
що є необхідним для формування інформатичної компетентності майбутніх учителів математики.
Зокрема, у статті продемонстровано авторський методичний підхід до вивчення даної теми, який
передбачає комплексну теоретичну і практичну підготовку. Теоретична підготовка забезпечується
на лекційних заняттях і передбачає, перш за все, засвоєння сутності поняття «графічний інтерфейс
користувача». Для створення графічного інтерфейсу користувача студентам пропонується
використання модуля Tkinter, який входить у стандартну бібліотеку Python і має досить потужні
графічні можливості. Цей модуль має стандартний набір об’єктів (візуальних елементів керування
або віджетів), за допомогою яких створюється графічний інтерфейс. Далі розкривається сутність
понять: клас, властивість і метод. Наводиться алгоритм створення графічного інтерфейсу
користувача. Вивчаються основні віджети (Button, Label, Entry, Text, Radiobutton, Checkbutton,
Listbox, Menu тощо) та відповідні їм властивості і методи. Наводяться приклади програм з цими
віджетами та результати їх виконання. Розглядаються можливості створення діалогових вікон.
Звертається особлива увага на питання розташування віджетів у вікні. Для цього
використовуються так звані менеджери розташування. Вивчаються три основні менеджери
розташування: pack(), place(), grid(). Наводяться приклади їх застосування. В кінці цієї теми
вивчається питання, яке стосується опрацювання подій. З’ясовується сутність поняття події і
наводиться їх класифікація. Описано способи створення обробників подій та їх зв’язування з
самими подіями. Наведено відповідні приклади. Практична підготовка студентів з даної теми
здійснюється на практичних і лабораторних заняттях. Останні передбачають наявність
індивідуальних завдань. Такий комплексний підхід, який поєднує теоретичну і практичну підготовку
може сприяти якісному засвоєнню знань, набуттю практичних вмінь і навичок, здатності
формулювати і розв’язувати практичні задачі у професійній діяльності.
Завантажити
Посилання
Ковтонюк Г. М. До питання формування інформатичної компетентності майбутніх учителів фізико-
математичних дисциплін. Нова педагогічна думка. 2017. Том 91, No 3. С. 49-51.
Ковтонюк Г. М. Персональний сайт викладача як ефективний засіб організації самостійної пізнавальної
діяльності майбутніх учителів фізико-математичних дисциплін. Фізико-математична освіта. 2017. Вип.
, No 4. C. 205-208.
Креневич А. П. Python у прикладах і задачах. Ч. 1. Структурне програмування: навч. посіб. Київ: ВПЦ
«Київський університет», 2017. 206 с.
Креневич А. П. Python у прикладах і задачах. Ч. 2. Об’єктно-орієнтоване програмування: навч. посіб. Київ:
ВПЦ «Київський університет», 2020. 152 с.
Навчальні програми для 10-11 класів. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-
programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv (дата звернення: 01.09.2021).
Руденко В. Д., Жугастров О. О. Основи алгоритмізації і програмування мовою Python. Харків: Вид-во
«Ранок», 2019. 192 с.
Панченко О., Ковтонюк Г. До питання вивчення основ програмування мовою Python майбутніми
вчителями математики. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної Інтернет-конференції
«Математика та інформатика у вищій школі: виклики сучасності» (Вінниця, 15-16 травня 2019 р.)
Електронне наукове видання. : збірник матеріалів. Вінниця, 2019. С. 122-125.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Сергій Бак, Галина Ковтонюк
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
