ЦИФРОВЕ ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ПРОЯВУ ЕКОФОБНИХ ТЕНДЕНЦІЙ

Автор(и)

  • Оксана Клочко
  • Василь Федорець
  • Віталій Клочко

DOI:

https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-232-247

Ключові слова:

цифрове моделювання, імітаційне моделювання, метод Монте-Карло, теорія ризиків, трикутний розподіл, екологізація, екологічна педагогіка, екологічна психологія, екологічна антропологія, екологічна свідомість, екофобність, екофільність, сталий розвиток, освіта

Анотація

В статті представлені результати цифрового імітаційного моделювання екологічної
свідомості студентів, проведеного на основі аналізу ризиків прояву екофобних тенденцій (інтенцій,
цінностей). Методологічний і методичний інструментарій дослідження реперзентований:
розробленою «Анкетою Федорця-Клочко визначення екофобної свідомості індустріальної епохи»;
методом Монте-Карло; моделлю управління ризиками із застосуванням критерію Гурвіца;
трикутним розподілом; вченням про стрес; уявленнями про екологічну й антропологічну кризи;
феноменом повсякденної свідомості; екологічно-ціннісним осмисленням раціональності епохи
просвітництва, модерну та постмодерну. На основі застосування цифрових засобів імітаційного
моделювання визначено тенденції прояву ознак екофобії, передбачено можливі ризики. Модель
управління ризиками прояву екофобних тенденцій розроблено на основі критерію Гурвіца та
реалізації в методі Монте-Карло генератора вибірки випадкової величини, що має трикутний

розподіл. З метою автоматизації усіх етапів процесу імітаційного моделювання методом Монте-
Карло використано мову програмування Python. Такій підхід надав можливість реалізувати

імітаційне моделювання на основі вказаної цифрової моделі, визначивши екофобні інтенції й
цінності шляхом розкриття синергійної стратегії безпеки особистості, що має генетичний і
смисловий зв’язок з базисною вітальною (життєвою) цінністю – харчовою безпекою
(індивідуальною і колективною). Застосування цифрової імітаційної моделі екологічної свідомості
студентів на основі аналізу ризиків прояву екофобних тенденцій може бути актуальним в освітній
теорії та практиці та в умовах повсякденності (побут, робота). Співдносно з актуалізаціїєю цілей
сталого розвитку, як провідного тренду сучасності, розроблена цифрова імітаційна модель
екологічної свідомості студентів репрезентативно, системно, адекватно і прогностично відображає
реально існуючі типові способи реагування людини в умовах стресу і в ситуації благополуччя.
Цифрове імітаційне моделювання розкриває якісно нові можливісті для моделювання
психологічних, еколого-психологічний, антропоекологічних феноменів та використання їх в
наукових дослідженнях та педагогічній теорії й практиці. Впровадження цифрового імітаційного
моделювання екофобної свідомості сприяє професіоналізації, інтелектуалізації, математизації,
технологізації, екологізації освітнього процесу, що відоповідає інноваційній, студентоцентричній
та екоцентричній спрямованості української освіти та європоцентричним трансформаціям
української освіти.

Завантажити

Дані для завантаження поки недоступні.

Біографії авторів

  • Оксана Клочко

    доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри математики та інформатики,
    Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,
    м. Вінниця, Україна

  • Василь Федорець

    Кандидат медичних наук, старший викладач кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук,
    Комунальний заклад вищої освіти “Вінницька академія безперервної освіти”,
    м. Вінниця, Україна

  • Віталій Клочко

    доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри вищої математики,
    Вінницький національний технічний університет,
    м. Вінниця, Україна

Посилання

Биков, В. Ю. (2021). Формування компетентностей учасників освітнього процесу на основі хмаро

орієнтованих інформаційно-освітніх систем. Вісник Національної академії педагогічних наук

України, 3(1).

Гуревич, Р. С., Кадемія, М. Ю., & Опушко, Н. Р. (2020). Цифрові технології в закладах вищої освіти:

виклики сучасного суспільства. In The 5 th International scientific and practical conference ‒ Modern science:

problems and innovations, SSPG Publish, Stockholm, Sweden.

Жалдак, М. І. & Франчук, В. М. (2020). Використання хмарних технологій у процесі навчання основ теорії

ймовірностей у закладах загальної середньої освіти. Комп’ютер у школі та сімї. С. 3-13.

Lazarenko, N. I., Kolomiets, A. M., & Palamarchuk, O. N. (2018). Communication in the internet space:

psychological aspect. Information technologies and learning tools, 65(3). p 249-261.

Morze, N., & Makhachashvili, R. (2020). Digital Competence in E-Governance Education: A Survey

Study. Information Technology and Interactions (IT&I-2020), 7. P. 264-266.

Striuk A. M., Semerikov S. O. (2019). The Dawn of Software Engineering Education. CEUR Workshop

Proceedings 2546. P. 35–57.

Osadchyi, V. V., & Yeremieiev, V. S. (2021). Construction of cubic splines for interpolating functional

dependencies and processing the results of experimental studies. In Journal of Physics: Conference

Series, 1946(1). P. 012006.

Рамський, Ю. С., Струтинська, О. В., & Умрик, М. А. (2020). Модернізація змісту навчання майбутніх

вчителів інформатики в умовах становлення інформаційного суспільства. Науковий часопис НПУ імені

МП Драгоманова, Серія 2, Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, 22(29). С. 17-25.

Spirin, O., & Burov, O. (2018). Models and Applied Tools for Prediction of Student Ability to Effective Learning.

In ICTERI Workshops. P. 404-411.

Shevchenko, L. S. (2020). Implementing e–learning in the context of future professional activity. Modern

Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training: Methodology,

Theory, Experience, Problems: Collection of Scientific Papers, 55. P. 239-249.

Yevtuch, M. B., Fedorets, V. M., Klochko, O. V., Kravets, N. P., & Branitska, T. R. (2021). Ecological and

axiological reflection of the concept of sustainable development as a basis for the health-preserving competence

of a physical education teacher. In SHS Web of Conferences, 104. Р. 02008.

Kuzmina, E., Klochko, O., Savina, N., Yaremko, S., Akselrod, R., & Strauss, C. (2020). Risk Analysis of the

Company's Activities by Means of Simulation. In CITRisk. P. 162-174.

Клочко, О. В., Клочко, В. І., & Потапова, Н. А. (2013). Методи оптимізації в економіці.

Дольская, О. А. (2013). Трансформации рациональности в современном образовании.

Про схвалення Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року : Розпорядження

від 10 липня 2019 р. No 526-р. Кабінет Міністрів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/526-

-%D1%80 (дата звернення: 08.05.2021).

Kezunovic, M., Abur, A., Huang, G., Bose, A., & Tomsovic, K. (2004). The role of digital modeling and simulation

in power engineering education. IEEE transactions on power systems, 19(1). Р. 64-72.

Ye, J., Koopialipoor, M., Zhou, J., Armaghani, D. J., & He, X. (2021). A novel combination of tree-based modeling

and Monte Carlo simulation for assessing risk levels of flyrock induced by mine blasting. Natural Resources

Research, 30(1). P. 225-243.

Sachs, J., Kroll, C., Lafortune, G., Fuller, G., & Woelm, F. (2021). Sustainable Development Report 2021.

Cambridge University Press.

Moe, A. M. (2011). Trees, ecophilia, & ecophobia: a look at arboriculture along the front range cities of

Colorado. Journal of Ecocriticism, 3(2). Р. 72-82.

Simon, C. Estok. (2011). Ecocriticism and Shakespeare: Reading Ecophobia. Dan Brayton and Lynne Bruckner,

eds. Ecocritical Shakespeare.

Yılmaz, Z. G. (2019). Ecophobia as Artistic Entertainment. ISLE: Interdisciplinary Studies in Literature and

Environment, 26(2). Р. 413-421.

Ralph, I. (2019). Ecophobia and the Porcelain Porcine Species. ISLE: Interdisciplinary Studies in Literature and

Environment, 26(2). Р. 401-412.

Машненков, К. (2014). Взаємодія екофільних та екофобних настанов у процесі розвитку свідомості

суб’єктів державного управління. Державне управління та місцеве самоврядування, 4. C. 24-32.

Книш, І. В. (2012). Екофільність українського етносу та проблема формування екологічної свідомості.

Філософія науки: традиції та інновації, 1(5). С.125–133.

Зубков, С. А. (2019). Религия природы для техногенной цивилизации. Философия и культура, 4. С. 12-19.

Безверхий, Ю. В., & Беркут, В. П. (2010). Экофобное сознание: история и современность. Военно-

исторический журнал. С. 56-61.

Іващенко, О. А. (2018). Системна екологічна криза як предмет міждисциплінарних досліджень.

Міждисциплінарність у міжнародних відносинах: теорія, методологія, практика: матеріали міжнародного

наукового симпозіуму, 2. С. 28-36.

Peccei, A. (2013). The human quality. Elsevier.

Maslow, A., & Lewis, K. J. (1987). Maslow's hierarchy of needs. Salenger Incorporated, 14(17). P. 987-990.

Завантаження

Опубліковано

2022-09-20

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 2

Як цитувати

ЦИФРОВЕ ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ РИЗИКІВ ПРОЯВУ ЕКОФОБНИХ ТЕНДЕНЦІЙ. (2022). Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems, 60, 232-247. https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-232-247

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають