ІНШОМОВНА КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНЦІЯ ЯК ОСНОВА ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2019-54-81-84Ключові слова:
Foreign Language communicative competence, educational process, sociolinguistic, interlocutor, intercultural communication, discourse, socioculturalАнотація
Глобалізація людської діяльності в загальному і освітньої діяльності зокрема все більше
вимагає розвитку іншомовної комунікативної компетентності.
Комунікативна компетентність відноситься до здатності розуміти, створювати й
інтерпретувати різні комунікативні події, беручи до уваги не тільки їх явний сенс (що здається більш
безпосереднім), але і його наслідки; тобто те, що хоче сказати промовець, що хоче зрозуміти слухач, його
відносини, соціальний контекст і т. д. Тому комунікативна компетентність пов'язана з соціальними,
культурними та психологічними правилами, що визначають використання конкретної мови в конкретній
ситуації.
Мова використовується для самовираження, творчого мислення, вирішення проблем, але
найбільш необхідна мова для комунікації. Що робить важким використання мовної системи для комунікації
з іншими людьми, так це той факт, що здатність індивіда взаємодіяти з іншими за допомогою мови (усне
і письмове спілкування) унікальна для кожної людини і водночас є універсальним загальнолюдським умінням,
що відрізняє людину від тварин.
Успішне застосування мови з метою комунікації передбачає розвиток комунікативної
компетентності користувачів, яке обмежене соціокультурними нормами суспільства, де ця мова
використовується. Які особливі соціокультурні норми повинні бути дотримані при використанні іноземної
мови для міжнародного спілкування? Або це універсальні загальнолюдські норми, що переважають над
окремими товариствами та культурами?
Культурно обумовлені відмінності призводять до особливого різновиду іншомовної комунікації, при
якій комунікатори з різних культур використовують при прямому контакті спеціальні мовні варіанти і
дискурсивні стратегії, компромісні підходи і знання про культурні особливості співрозмовника. Культура
являє собою сукупність явищ, пов'язаних з людськими цінностями і формованих заради цих цінностей.
Якщо найбільш загальним поняттям природних наук є поняття природи як буття речей, то найбільш
загальним поняттям гуманітарних наук є поняття культури як соціального буття людини.
Завантажити
Посилання
Acton W.R., Felix I.W. Acculturation and Mind // Culture Bound. Cambridge, 1999.
Baranova N. P. The concept of the subject "Foreign Language" // 2009 - No. 3.- P. 3–12.
Basturkmen H. Developing courses in English for specific purposes. Basingstoke, Palgrave Macmillan, 2010.
p.
Hymes D. On Communicative Competence // Sociolinguistics / eds. by J.B. Pride and J. Holmes.
Harmondsworth: Penguin, 2002. P. 269-293
Slesarenko I. V., Abdrashitova M. O., Mymrina D. F., Dorokhova M. Y., Astafjeva I. S. Developing professional
communicative competence through the medium of the English language. In: INTED2016: Proceedings 10th International Technology, Education and Development conference, Valencia, 7 March-9 September 2016. Barcelona, IATED, 2016, pp. 3911–3916.
S. J. Savignon (Ed.). (2002). Interpreting communicative language teaching. New Haven, CT: Yale University
Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 М. О. Стахова, О. А. Стахова
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
