АРХІТЕКТУРА ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИКЛАДАЧА ЯК ТРАНСФЕР ІННОВАЦІЙ В ЕКОНОМІЧНИЙ ПРОСТІР ДЕРЖАВИ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-68-93-106Ключові слова:
цифрові технології; освітнє середовище викладача; інновації; маршрут досягнень; форсайт-колесо цифрових технологійАнотація
Розглянуто особливості побудови освітнього простору викладачів засобами педагогічного проєктування та розбудови архітектури цифрових технологій у їхній професійній діяльності. Стале особистісне зростання, трансформація та підвищення продуктивності праці, розкриття власної індивідуальності є вагомим трансфером інновацій в економічний простір держави. Зроблено систематичний огляд літератури щодо внеску цифрових технологій у професійний розвиток науково-педагогічних і педагогічних працівників, їхнє становлення та підвищення кваліфікації. Відзначено гнучкість та адаптивність викладачів, які впроваджують цифрові технології. Мета статті полягає в аналізі архітектури цифрових технологій в освітньому просторі викладача як трансферу інноваційних технологій в економічний простір держави. Охарактеризовано освітній простір викладача через об’єднання особистісного, ціннісного, культурного, комунікативного, діяльнісного та інформаційного підпросторів, який будується на компетентностях, що мають яскраво виражений діяльнісний характер і виявляються в умінні здійснювати вибір, виходячи з адекватної оцінки себе у конкретній ситуації. Визначено професійні компетентності викладача математики та інформатики як унікальне поєднання професійних знань, умінь і якостей викладача, об’єднаних гуманно-ціннісним ставленням до студентів і колег, творчим підходом до праці, постійною спрямованістю на особистісне і професійне вдосконалення; використанням інноваційних і цифрових технологій, у процесі чого формуються нові авторські педагогічні системи, які сприяють освітньому та економічному розвитку держави. До них віднесемо високі предметні компетентності, що включають науково-дослідну роботу; особистісні (креативність, динамічність, здатність до діалогу, дискусії); інноваційні (здатність використовувати у навчальному процесі різні інновації); проєктувальні, конструювальні; організаційно-практичні; комунікативні (в тому числі тьюторство, мнеторство, коучинг, експертність). Як результат змодельовано поле побудови маршрутів досягнень професійних компетентностей викладача університету та сконструйовано форсайт-колесо цифрових технологій, кожне кільце якого містить варіативну складову використання доцільного цифрового інструментарію у залежності від типу освітньої діяльності викладача.
Завантажити
Посилання
Гуревич. Р., Кобися. В., Кобися. А., Кізім. С., Куцак. Л., Опушко. Н. Використання цифрових сервісів та
інструментів у професійній підготовці майбутніх учителів. Сучасні інформаційні технології та
інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Збірник
наукових праць. Вінниця. 2022. Вип. 64. С. 5–22. URL: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2022-64-5-22.
Fiuza P., Mocelin R. R. Systematic Review of Literature: The Contributions to the Learning Process by Digital
Technologies and Pedagogical Architectures. In: Rocha, Á., Correia, A., Adeli, H., Reis, L., Mendonça
Teixeira M. (eds) New Advances in Information Systems and Technologies. Advances in Intelligent Systems
and Computing. Vol 445. pp. 225-235. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319-31307-8_23.
Freiman V. Types of technology in mathematics education. Encyclopedia of mathematics education. Dordrecht:
Springer. 2014. URL: https://doi.org/10.1007/ 978-94-007-4978-8.
Clark-Wilson A., Robutti, O. Thomas, M. Teaching with digital technology. ZDM Mathematics Education.
Vol. 52. pр. 1223–1242. URL: https://doi.org/10.1007/s11858-020-01196-0.
Ratnayake I., Thomas, M. O. J., Kensington-Miller, B. Professional development for digital technology task
design by secondary mathematics teachers. ZDM Mathematics Education. 2020. Vol. 52. pр. 1423–1437.
URL: https://doi.org/10.1007/s11858-020-01180-8.
Thurm D., Barzel, B. Effects of a professional development program for teaching mathematics with technology
on teachers’ beliefs, self-efficacy and practices. ZDM Mathematics Education. 2020. Vol. 52. pр. 1411–1422.
URL: https://doi.org/10.1007/s11858-020-01158-6.
Pepin B., Gueudet, G. Studying teacher collaboration with the documentational approach: from shared resource
to common schemes? ICMI Study. 2020. Vol. 25. p. 158.
Trouche L., Gueudet, G., Pepin, B. The documentational approach to didactics. In S. Lerman (Ed.),
Encyclopedia of mathematics education. 2nd ed. Dordrecht: Springer. 2020. pp. 237–247.
Gueudet G., Trouche, L. Towards new documentation systems for mathematics teachers? Educational Studies in
Mathematics. 2009. Vol. 71(3). pp. 199–218.
Drijvers P., Grauwin, S., Trouche, L. When bibliometrics met mathematics education research: the case of
instrumental orchestration. ZDM Mathematics Education. 2020. Vol. 52. pр. 1455–1469. URL:
https://doi.org/10.1007/s11858-020-01169-3.
de Freitas E., Sinclair, N. New materialist ontologies in mathematics education: The body in/of mathematics.
Educational Studies in Mathematics. 2013. Vol. 83(3). pp. 453–470.
Bozkurt, G., Uygan, C. Lesson hiccups during the development of teaching schemes: a novice technology-using
mathematics teacher’s professional instrumental genesis of dynamic geometry. ZDM Mathematics Education.
Vol. 52. pр. 1349–1363. URL: https://doi.org/10.1007/s11858-020-01184-4.
Mubaraka I., Mohamed H. Adaptive Learning Framework. 16th International Conference on Information
Technology Based Higher Education and Training (ITHET). 2016. pp. 1–5. URL:
https://doi.org/10.1109/ITHET.2016.7760738.
Zweig, A., Chechik, G. Group online adaptive learning. Mach Learn. 2017. Vol. 106. pp. 1747–1770. URL:
https://doi.org/10.1007/s10994-017-5661-5.
Rohrkemper M., Corno L. Success and Failure on Classroom Tasks : Adaptive Learning and Classroom
Teaching. The Elementary School Journal. 1988. Vol. 88(3). pp. 296–312.
Sinclair, N., Robutti, O. Teaching practices in digital environments. In S. Lerman (Ed.), Encyclopedia of
mathematics education. 2nd ed. Dordrecht: Springer. 2020. pp. 845–849.
Drijvers, P. Digital technology in mathematics education: Why it works (or doesn’t). Proceedings of the 12th
International Congress on Mathematics Education. Seoul, Korea. 2012. pp. 485–501.
Monaghan, J., Trouche, L., Borwein, J. Tools and mathematics. Dordrecht: Springer. 2016. 483 p.
Aldon G., Trgalová J. (Eds.), Technology in Mathematics Teaching: Selected Papers of the 13th ICTMT
Conference. Vol. 13. pp. 173–181.
Black, P., Wiliam, D. Developing the theory of formative assessment. Educational assessment, Evaluation and
Accountability. 2009. Vol. 21(1). pp. 5–31.
Aldon, G., Panero, M. Can digital technology change the way mathematics skills are assessed? ZDM
Mathematics Education. 2020. Vol. 52. pp. 1333–1348. URL: https://doi.org/10.1007/s11858-020-01172-8.
Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text.
Ковтонюк М. М. Теоретичні і методичні основи фундаменталізації загальнопрофесійної підготовки
майбутнього вчителя математики: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2014. 386 с.
Thomas, M. O. J., Palmer, J. Teaching with digital technology: Obstacles and opportunities. In A. ClarkWilson, O. Robutti, N. Sinclair (Eds.). The mathematics teacher in the digital era: An international perspective
on technology focused professional development. Dordrecht: Springer. 2014. pp. 71–89.
Kosovets, O. P., Soia, O. M., Krupskyi, Y. V., Tyutyun, L. A. Digital technologies as a means of adaptive
learning for higher education informatics and mathematics. Фізико-математична освіта. 2022. Vol. 33(1).
pp. 14–19. URL: https://doi.org/10.31110/2413-1571–2022-033-1-002.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Ковтонюк Мар’яна Михайлівна, Косовець Олена Павлівна, Соя Олена Миколаївна, Леонова Іванна Миколаївна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
