УСВІДОМЛЕННЯ НЕОБХІДНОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРА-КЕРІВНИКА

Abstract

Однією з найважливіших проблем, що постають сьогодні перед нашою національною
освітньою системою, слід вважати розробку і впровадження нової парадигми професійної
підготовки фахівців, яка б забезпечувала, з одного боку, її відповідність вимогам часу та
визначальним світовим тенденціям, а з іншого – прискорення соціально- економічного і
духовного відродження України та її органічну інтеграцію у світове й насамперед європейське
співтовариств о. У зв’язку з цим надзвичано доречними є слова В.Г. Кременя про те, що
“соціально- економічна, політична, духовна модель розвитку нашого суспільства може бути
оптимальною лише тоді, коли ми, конструюючи цю модель і шляхи її досягнення, будемо
орієнтуватися не лише на внутрішні реалії, а й відстежувати загальноцивілізаційні тенденції
розвитку сучасного людства з тим, щоб не наздоганяти постійно, а зробити випереджальний рух
у розвитку України” [1, 4].
Той факт, що Україна має значний промисловий і науково-технічний потенціал,
вимагає особливої уваги вищої школи до модернізації парадигми традиційної інженерної
освіти. Значний доробок у цьому напрямі належить, зокрема, О.Г. Романовському. Його
інноваційна педагогічна концепція інтегрованої підготовки інженерів -керівників є
подальшим розвитком ідей гуманізації інженерної освіти як загальносвітової освітньої
тенденції. Але автор не обмежується тільки пситаннями гуманізації, детально
розробляючи наукове обгрунтування сутності, змісту і структури нової системи і
перевіряючи її на практиці. Центральним елементом її виступає гармонійне поєднання
фахової інженерної підготовки з наскрізною психолого-педагогічною та професійно
орієнтованою управлінською підготовкою студентів на всіх освітньо-кваліфікаційних
рівнях – бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Значення цієї концепції зростає ще й тому, що
в Україні істотну частину керівників у найрізноманітніших сферах складають люди з
базовою інженерною освітою [2].