ДИДЖИТАЛІЗАЦІЯ ОСВІТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2024-74-5-26Słowa kluczowe:
інформація; інформаційна культура; інформаційне освітнє інтернет-середовище; майбутні вчителі; професійне зростання; здобувачі вищої освіти; цифрова грамотність; цифрова компетентністьAbstrakt
Поняття диджиталізації відносно недавно стало часто вживатися в наукових публікаціях і на дискусійних майданчиках. Поряд з перевагами диджиталізація створює в житті суспільства і певні проблеми. Особливо болісно останні можуть відображатися на середовищній кон’юнктурі ринку праці. Проведене авторами дослідження полягало у вивченні основних тенденцій диджиталізації та вплив її на вивчення можливостей і загроз для роботодавців і працівників в умовах прискорення цифровізації освіти та професійної підготовки кадрів у розв’язанні потенційних проблем дефіциту кадрів та робочих місць. Майбутніх учителів важливо навчати не просто навичкам роботи в цифровому освітньому середовищі, а й формувати у них цифрову компетентність, необхідну для підвищення якості майбутньої професійної діяльності. Випускник університету повинен розбиратися у провідних тенденціях цифрової трансформації економіки та культури суспільства; володіти цифровими технологіями для навчання та вибудовування освітньої траєкторії; бути здатним до пошуку, критичного аналізу, об’єктивного використання і творчого перетворення професійно-значущої інформації. Автори статті розглядають глобальні чинники формування економічного розвитку держави в середньостроковій перспективі. Наведено ключові напрями щодо мінімізації ризиків для роботодавців і трудових ресурсів з урахуванням нових вимог до людського капіталу. Матеріали дослідження можуть становити інтерес для широкого кола читачів, що складають трудовий потенціал майбутнього, представників освіти та наукового співтовариства.
Pobrania
Bibliografia
А. Астаф’єв. Питання розвитку цифрової культури українського соціуму. Національний інститут стратегічних досліджень. Аналітична записка. URL: http://www.niss.-gov.ua/articles/1631/. (дата звернення: 12.11.2023).
В. Ю. Биков. Основні концептуальні засади стратегії інформатизації освіти і головна парадигма прийдешнього суспільства знань. Національна академія педагогічних наукУкраїни; Ін-т пед. Освіти і освіти дорослихНАПН України, 2014. С. 32–42.
В. Ю. Биков. Сучасні завдання інформатизації освіти. Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v8/i10/7.pdf. (дата звернення 24.09.2023).
Н. Бібік. Компетентністий підхід у сучаснійосвіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ, 2004. С. 7–25. URL: http://lib.iitta.gov.ua/9772/1/10-35-1-PB%20%281%29.pdf. (дата звернення: 07.07. 2023).
О. Будник. Підготовка вчителя до розвитку цифрової грамотності учнів нової української школи. Освітні обрії. Випуск 1(50). 2020. С. 140–145. DOI: https://doi.org/10.15330/obrii.50.1.140-145
Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, В. М. Бойчук, Г. Б. Гордійчук, Л. Л. Коношевський, О. Л. Коношевський, Н. Р. Опушко, О. В. Шестопал. Підготовка майбутніх учителів в освітньо-інформаційному середовищі закладів вищої освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій : монографія. ; за ред. академіка НАПН України Р. С. Гуревича. Вінниця : ТОВ Фірма «Планер», 2019. 564 с. DOI: https://doi.org/10.31652/2412-1142-2020-57-5-14
О. Жерновникова. Психологічний аспект реалізації дистанційних освітніх технологій у навчальний процес майбутніх учителів математики. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. Бердянськ, 2017. Вип. 2. С. 219–225.
Л. А. Карташова, І. В. Пліш, Н. В. Бахмат. Розвиток цифрової компетентності педагога в інформаційно-освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. 2018. Т. 68. № 6. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2543/1423 (дата звернення 10.08.2023). DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v68i6.2543
О. Кириченко. Цифрова культура як результат розвитку культури інформа-ційного суспільства. Гілея: науковий вісник. 2017. Вип. 124. С. 179–182. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2017_124_46. (дата звернення: 02.03.2023).
С. В. Коляденко. Цифрова економіка: передумови та етапи становлення в Україні та світі. Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2016. № 6. С. 105–112.
В. О. Кудлай. Формування цифрової грамотності особистості в сучасному інформаційному просторі. Записки з українського мовознавства. Т. 2(26). 2019. С. 161–168.
Н. П. Мешко, О. М. Сазонець, О. А. Джусов та ін. Стратегії високотехнологічного розвитку в умовах глобалізації: національний та корпоративний аспекти: монографія. Донецьк: Юго-Восток, 2012. 470 c.
Н. Морзе. Опис цифрової компетентності педагогічного працівника (проєкт). Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. 2019. Спецвип. С. 1–53.
О. Наливайко. Цифрова компетентність: сутність поняття та динаміка розвитку. Компетентнісний підхід у теорії та практиці вищої освіти Харків. 2022 URL: https://www.researchgate.net/ publication/354234675_CIFROVA_ KOMPETENTNIST_SUTNIST_ PONATTA_TA_DINAMIKA_JOGO_ROZVITKU. (дата звернення: 15.03.2023).
О. Овчарук. Інформаційно-комунікаційна компетентність як предмет обговорення: міжнародні підходи. Формування інформаційно-комуні каційних компетентностей у контексті євроінтеграційних процесів створення інфор маційного освітнього простору: посібник ; за заг. ред. В. Ю. Бикова, О.В. Овчарук; НАПН України, Ін-т інформ. технол. і засобів навч. Київ: Атіка, 2014. С. 7–16.
Опис рамки цифрової компетентності для громадян України DigCompUA for Citizens 2.1. Міністерство цифрової трансформації. 2021. 56 с. URL: https://cutt.ly/zn1DbLC (дата звернення: 02.10.2021).
Анастасія Підгорна. Інформаційно-цифрова компетентність сучасного педагога. URL: https://arbook.info/informaczijno-czyfrova-kompetentnist-suchasnogo-pedagoga/ (дата доступу 16.11.2023).
О. А. Сисоєва, К. А. Гринчишина. Формування цифрової інформаційної компетентності у майбутніх вчителів технологій засобами мультимедіа. Актуальні проблеми математики, фізики і технологічної освіти, 2010. 7, 356–358.
Г. Б. Соколова. Деякі аспекти розвитку цифрової економіки в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 92–06.
Н. Сороко Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності вчителів філологічної спеціальності в умовах комп’ютерно орієнтованого середовища: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.10; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання НАПН України. Київ, 2012. 256 с.
О. М. Спірін. Інформаційно-комунікаційні та інформатичні компетентності як компоненти системи професійно-спеціалізованих компетентностей вчителя інформатики Інформаційні технології і засоби навчання: електронне наукове фахове видання. Ун-т менеджменту освіти АПН України. 2009. № 5 (13).
Н. В. Тілікіна. Медіа-, інформаційна і комп’ютерна грамотність як компоненти цифрової грамотності. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Випуск 29. 2021. С. 46–56.«Цифрова грамотність». Онлайн-тестування для педагогічних працівників. Всеосвіта. URL: https://vse-osvita.ua/lp/cyfrogram (дата звернення: 12.03.2023).
A Global Framework of Reference on Digital Literacy Skills for Indicator United Nations, Unesco Institute for statistics, 2018.
Brolpito A. Digital skills and competence, and digital and online learning Turin : European Training Foundation. 2018. 84 р.
F. Chen, N. V. Gorbunova, A. R. Masalimova, J. Bírová. Formation of ICT-Competence of Future University School Teachers. EURASIA Journal of Mathematics Science and Technology Education. 2017. Vol. 13 (8). P. 4765–4777. DOI: https://doi.org/10.12973/eurasia.2017.00963a
Information Literacy Competency Standards for Higher Education. Chicago: ALA (Association of College & Research Libraries). 2000. URL: http:// www.ala.org/acrl/sites/ala.org.acrl/fi les/content/standards/standards.pdf. (date of access: 11.11.2023).
Information Literacy Competency Standardsfor Higher Education. URL: https://alair.ala.org/bitstream/handle/11213/7668/ACRL%20Information%20 Literacy%20Com petency%20Standa rds%20for%20Higher%20Education.pdf?sequence=1&isAllowed=y (date of access: 17.11.2023).
V. J. Kamalodeen, S. Figaro-Henry, N. Ramsawak-Jodha, Z. Dedovets. The Development of Teacher ICT competence and confidence in using Web 2.0 tools in a STEM professional development initiative in Trinidad. Caribbean Teaching Scholar. Vol. 7. 2017. April. P. 25–46.
B. Kołodziejczak, M. Roszak. ICT competencies for academic E-learning. Preparing students for distance education – authors’ proposal. ICTE Journal. 2017. 6 (3). P. 14–25. DOI: https://doi.org/10.1515/ijicte-2017-0012
A. Martin & J. Grudziecki. DigEuLit: Concepts and tools for digital literacy development. Innovation in Teaching and Learning in Information and Computer Sciences. 2006. 5(4), pp. 249–267. DOI: https://doi.org/10.11120/ital.2006.05040249
C. Scott The Futures of Learning 3: What kind of pedagogies for the 21st century? UNESCO Education Research and Foresight, Paris. ERF Working Papers Series, no. 15.. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0024/002431/243126e.pdf). (date of access: 12.11.2023). DOI: https://doi.org/10.30707/IJBE164.1.1690386168.68154
M. Spante, S. S. Hashemi, M. Lundin, A. Algers. Digital competence and digital literacy in higher education research: Systematic review of concept use. Cogent Education. 2018. № 5. URL: https://www.cogentoa.com/article/10.1080/2331186X.2018.1519143/figures-tables (date of access: 15.11.2023). DOI: https://doi.org/10.1080/2331186X.2018.1519143
J. Stommel. Critical Digital Pedagogy: a defi nition, Hybrid Pedagogy. A digital journal of learning, teaching and technology. URL: http://www. hybridpedagogy.com/journal/critical-digital-pedagogy-defi nition/. (date of access: 19.11.2023).
F. P. Tulinayo, P. Ssentume, R. Najjuma. Digital technologies in resource constrained higher institutions of learning: a study on students’ acceptance and usability. International Journal of Educational Technology in Higher Education. 2018. URL: https://doi.org/10.1186/s41239-018-0117-y (date of access: 19.10.2023). DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-018-0117-y
UNESCO ICT Competency Framework for Teachers. VERSION 3. Digital library UNESCO : official site. 2019. URL: http://ru.unesco.kz/unesco-ict-competency-framework-for-teachers-version-3 (date of access: 16.10.2023).
R. Vuorikari, Y. Punie, S. Carretero Gomez, G. Van den Brande. DigComp 2.0: The Digital Competence Framework for Citizens. Update Phase 1: The Conceptual Reference Model. Luxembourg Publication Office of the European Union. EUR 27948 EN. 2016. URL: ublications.jrc.ec.europa.eu/repository/bitstream/JRC101254/jrc101254_digcomp%202.0%20the%20digital%20competence%20framework%20for%20citizens.%20update%20 phase%201.pdf. (date of access: 16.11.2023).
O. A. Zhernovnykova, O. O. Nalyvaiko, N. A. Nalyvaiko. Formation of information and digital competence of future teachers in the context of the development of the New Ukrainian School. Theory and practice of introduction of competence approach to higher education in Ukraine : monograph ; ed.: I. M. Trubavina, S. T. Zolotukhina. Vienna : Premier Publishing, 2019. P. 208–216.
Pobrania
Opublikowane
Numer
Dział
Licencja
Prawa autorskie (c) 2025 Роман Семенович Гуревич, Аліна Леонідівна Воєвода, Олег Леонідович Коношевський, Мирослав Стефанович Коваль, Мирослава Ігорівна Кусій
Utwór dostępny jest na licencji Creative Commons Uznanie autorstwa 4.0 Międzynarodowe.
Jak cytować
