Анотація
Метою статті є аналіз радянських політичних ритуалів і повсякденних практик, що склались під їх впливом. Методологія дослідження ґрунтується на загальних і спеціально-історичних методах пізнання минулого з залученням методів соціокультурної та політичної антропології. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше проаналізовано роль радянських політичних ритуалів різного типу у становленні норм і практик радянського повсякденного життя; виявлено впливовість радянської ритуальної культури у зміцненні радянського режиму. Масові календарні свята-ритуали (День Жовтневої революції, День солідарності трудящих) не тільки означали нову еру в історії, а й нівелювали сакральність християнського циклу (Різдво Христове – Великдень). Простежено еволюцію не лише формальної організації радянського ритуалу (від інсценування-імітації через карнавалізацію до монументальної наративізації), а й вдосконалення його змістового наповнення (номінація – сакралізація – монументалізація – меморіалізація). Святкова комеморація від самого початку була покликана формувати радянську ідентичність і конструювати колективне минуле, задавати рамки колективної пам’яті. Офіційні ритуали поступово проникали і в повсякдення (святкові сімейні і товариські застілля, прибирання оселі, придбання обновок, вітальні листівки). Висновки. Радянські ритуали від їх зародження стали надійною ідеологічною зброєю, інструментом комуністичної індоктринації населення країни. Політичні ритуали відіграли визначальну роль у легітимації більшовицької влади, стали дієвим засобом її комунікації з суспільством, уможливили його консолідацію в рамках радянського політичного канону, мінімізували соціальну конфліктність, нівелювали відкрите невдоволення владою, сприяли формуванню ідеологічної одностайності. Радянські політичні ритуали поруч з репресивними методами прислужились створенню нової політичної реальності, уможливили її засвоєння і прийняття масами, сформували свідомість, стимулювали до відповідних політичних дій і практики повсякдення.
Посилання
Вульф, К. (2010) .Производство социального: ритуал, эмоции, воспоминания Журнал социологии и социальной антропологии. Т. 8 (3), 23-50.
Гирц, К. (2004) Интерпретация культур. Москва : РОССПЭН, 560 с
Глебкин, В.В. (1998) Ритуал в советской культуре. Москва : «Янус-К», 168 с.
Гофман И. (2000). Представление себя другим в повседневной жизни. Москва : КАНОН-пресс-Ц, 304 с.
Мід Дж. Г. (2000) Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. Київ : Український Центр духовної культури, 416 с.
Мусихин, Г.И. (2015) «Блеск и нищета» политических ритуалов. Журнал политической философии и социологии политики «Полития. Анализ. Хроника. Прогноз» (2), 98-109 https://doi.org/10.30570/2078-5089-2015-77-2-98-109
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія