Культурно-громадська діяльність Михайла Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ століття у висвітленні польської публіцистики
pdf

Ключові слова

М. Грушевський, Галичина, культурно-громадська діяльність, польська публіцистика, рецепція

Як цитувати

Тельвак, В. (2020). Культурно-громадська діяльність Михайла Грушевського кінця ХІХ – початку ХХ століття у висвітленні польської публіцистики. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія, 34, 83-91. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2020-34-83-91

Анотація

Мета статті полягає в з’ясуванні особливостей польської рецепції культурно-громадської діяльності М. Грушевського в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів та методі критичного аналізу документального матеріалу. Наукова новизна статті полягає у спробі спеціального аналізу рецепції культурно-громадської діяльності М. Грушевського на сторінках польської публіцистики кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. Доведено, що на відміну від амбівалентного ставлення польських інтелектуалів до наукової діяльності М. Грушевського, оцінки ними його культурно-громадської праці були одностайно негативними. Польські політики протилежних таборів об‘єдналися у своєму безоглядному відкиданні вимоги хоча б позірного зрівняння в громадянських правах українців і поляків галицького краю. Така постава була наслідком солідарного переконання всіх політичних еліт про історичну «польськість» східногалицьких теренів, на яких українці можуть мати лише права національної меншини. Тому замість адекватної рецепції пропозицій М. Грушевського стосовно нормалізації польсько-українського діалогу, ми бачимо в польській публіцистиці здебільшого профанацію та висміювання його ініціатив, покликаних показати опонента безнадійним мрійником або небезпечним радикалом. Така відмова від запропонованих М. Грушевським рецептів налагодження міжнаціонального порозуміння на засадах взаємоповаги та рівноправності мала наслідком чимало трагічних подій польсько-української історії першої половини ХХ ст.

pdf

Посилання

Грушевський, М. (1899). Листи з над Полтви. Лист третій. Літературно-науковий вісник, т. VIII, с. 84-116.

Грушевський, М. (1897). Добиваймося свого університету! Діло, ч. 147, с. 1.

Тельвак, В. (2017). Михайло Грушевський та Олександр Барвінський на тлі українського руху кінця ХІХ – першої третини ХХ століття. Записки НТШ. Праці Історично-філософської секції, т. CCLXX, с. 82-102.

Тельвак, В. (2006). Постать Михайла Грушевського в польській історіографії (кінець ХІХ-ХХ ст.). Український історичний журнал, № 5, с 67-82.

Тельвак, В. (2008). Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ – 30-ті роки ХХ століття). Київ–Дрогобич: «Вимір», 494 с.

Тельвак, Віталій & Тельвак, Вікторія (2013). Грушевськіана Францішка Равіти-Гавронського. Spheres of culture. Journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies, volume IV, s. 244-251.

Тельвак, Віталій & Тельвак, Вікторія (2019a). Михайло Грушевський та польсько-українське протистояння у Львівському університеті. Українські та польські інтелектуали в другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст. : співпраця, конфлікти, рецепція : колективна монографія / за редакцією Віталія Тельвака. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», с. 35-48.

Тельвак, Віталій & Тельвак, Вікторія (2019b). Образи Михайла Грушевського в польській інтелектуальній культурі кінця ХІХ – початку ХХІ століття. Українські та польські інтелектуали в другій половині ХІХ – першій третині ХХ ст. : співпраця, конфлікти, рецепція : колективна монографія / за редакцією Віталія Тельвака. Херсон : Видавничий дім «Гельветика», с. 172-200.

Фінкель, Л. (1901). Як то було. Діло, ч. 260 і 261, с. 2.

Dybowski, B. (1906). Z powodu artykułu prof. Hruszewskiego. Słowo Polskie, № 377, s. 3; № 379, s. 3-4.

F.K. [Koneczny F.] (1907). M. Hruszewśkyj, Galicja i Ukraina. Swiat Slowiański, luty, s. 136-141.

Kamiński, J. (1909a). Nowy przyczynek do charakterystyki szkoły historycznej prof. Hruszewskiego. Słowo Polskie, № 587, s. 1-2; № 589, s. 1-3.

Kamiński, J. (1909b). Przyczynek do charakterystyki szkoły historycznej prof. Hruszewskiego. Słowo Polskie, № 528, s. 1-2; № 530, s. 1-2.

Kolankowski, L. (1908). Pomysły i idee ukraińskie Prof. M.Hruszewskiego. Świat Słowiański, styczeń, s. 19-30.

Kulczycki, L. (1912). Ugoda Polsko-Ruska. Lwów: z drukarni udziałowej we Lwowie, 79 s.

Rawita-Gawroński, Fr. (1912). Kwestya ruska wobec Austryi i Rosyi. Świat Słowiański, sierpień-wrzesień, s. 557-578.
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Авторське право (c) 2020 Наукові записки Віницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія

Завантаження

##plugins.themes.healthSciences.displayStats.noStats##