Спротив у середовищі уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. (за матеріалами районних газет Київської та Чернігівської областей)

Анотація

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей відображення в районній пресі Київської та Чернігівської областей комплексу питань, пов’язаних зі спротивом у середовищі уповноважених під час Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження передбачає поєднання спеціально-історичних методів пізнання: порівняльного, контекстуального, структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна статті полягає насамперед у тому, що проблема вперше стала об’єктом спеціального дослідження. На підставі матеріалів районних газет Київської та Чернігівської областей продемонстровано інформаційний потенціал районної преси для поглиблення наукових уявлень про відкритий і пасивний спротив стратегіям Голодомору серед уповноважених. Висновки. Районні газети, хоча й не можуть претендувати як джерела усіх фактів спротиву уповноважених, але містять представницький комплекс матеріалів, який однозначно свідчить про поширення протестних настроїв у цьому середовищі. Значна частина уповноважених різного соціального статусу – від рядових селян до секретарів райкомів та райвиконкомів – по всьому простору обох областей відкрито чи пасивно протестувала проти створення на селі умов, несумісних із життям. Несприйняття нереальних планів хлібозаготівлі та формування насіннєвих фондів, відкриті висловлювання з цього приводу, відмова уповноважених районного рівня (переважно представників номенклатури) виїжджати на село, самовільний від’їзд, імітація діяльності, небажання брати участь у надмірному вилученні хліба та в реалізації державної позики, а також небажання вимагати цього від інших – ось далеко неповний перелік форм спротиву уповноважених. Газети наповнені інформацією про покарання аж до судових вироків. Інформативні можливості районної преси дозволяють з’ясувати провідні тенденції, притаманні життєвим  стратегіям уповноважених в обох регіонах.