ВИКОРИСТАННЯ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ТЕХНОЛОГІЙДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-70-252-264Ключові слова:
професійна компетентність; інноваційні технології; дистанційне навчання; змішане навчання; заклади вищої освітиАнотація
Інтеграція України в європейський освітній простір передбачає посилення вимоги щодо якості професійної підготовки майбутніх фахівців. Основне завдання – створити всі умови для навчання, особистісно-професійного розвитку студентів, забезпечити ефективне формування їх професійної компетентності не зважаючи на сучасні виклики та небезпеки, з якими зіткнулося суспільство у ХХІ столітті. Наразі заклади вищої освіти мають дилему: чи здатні вони відійти від традиційного академічного стилю викладання до інновацій, зосередитися не на знаннях, уміннях, а забезпечити процес формування компетентності майбутнього фахівця. Зважаючи на обставини, все більшого поширення набувають цифрові технології, а в наукових публікаціях триває дискусія щодо результативності їх використання в освітньому процесі вищої школи. Інтеграція цифрових технологій у вищу освіту створює нові можливості як для студентів, так і для викладачів, роблячи навчання більш цікавим, динамічним, наочним тощо. Розглянуто переваги та особливості застосування дистанційних технологій для підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах змішаної форми організації освітнього процесу в закладах вищої освіти, що створює усім учасникам освітнього процесу нові умови навчання та співпраці. Охарактеризовано найбільш перспективні технології дистанційного навчання, які мають важливі переваги, зважаючи на особливості професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах змішаного навчання у закладах вищої освіти. До таких технологій відносено: гейміфікацію процесу професійної підготовки майбутніх фахівців, квест-технології, хмаро орієнтовані технології навчання, інтелектуальні інформаційні системи в освіті, технології мобільного навчання, імерсивні технології. Наразі в умовах сучасного існування та розвитку суспільства здобувачам вищої освіти пропонуються інноваційні технології, які поступово витісняють традиційні способи навчання та забезпечують гнучкість і якість освітнього процесу. Перспективи подальших досліджень убачаємо у вдосконаленні освітнього процесу шляхом визначення оптимального співвідношення аудиторної та дистанційної складової в умовах змішаної форми навчання в процесі розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців і розробці відповідного навчально-методичного забезпечення.
Завантажити
Посилання
Polianovskyi H., Zatonatska T., Dluhopolskyi O., Liutyi I. (2021). Digital and Technological Support of Distance Learning at Universities under COVID-19 (Case of Ukraine). Revista Româneas căpentru Educaţie Multi dimensională. № 13 (4). Рр. 595–613. URL: https://doi.org/10.18662/rrem/13.4/500.
Afreen R. (2014). Bring Your Own Device (BYOD) in higher education: Opportunities and challenges. International Journal of Emerging Trends & Technology in Computer Science (IJETTCS). № 3 (1). Рр. 233– 236.
Gómez-Triguero I., Ruiz-Bañuls M., Ortega- Sánchez D. (2019). Digital Literacy of Teachers in Training: Moving from ICTs (Information and Communication Technologies) to LKTs (Learning and Knowledge Technologies). Education Sciences. № 9 (4). Р. 274. https://doi.org/10.3390/educsci9040274.
Song Y., Wong L., Looi C. (2012). Fostering personalized learning in science inquiry supported by mobile technologies, Educational Technology Research and Development. № 60 (4). Рр. 679–701. doi: https://doi.org/10.1007/s11423-012-9245-6.
Hawkes M., Hategekimana C. (2009). Impacts of Mobile Computing on Student Learning in the University: A Comparison of Course Assessment Data. Journal of Educational Technology Systems. № 38 (1). Рр. 63–74. https://doi.org/10.2190%2FET.38.1.g
Білоус В. В. (2018). Мобільні навчальні додатки в сучасній освіті. Освітологічний дискурс. № 1-2 (20-21). С. 353–362.
Горбатюк Р. М., Тулашвілі Ю. Й. Мобільне навчання як нова технологія вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип. 27. С. 31–34.
Самойленко О. М. (2015). Особливості використання мобільного навчання у підготовці бакалаврів математики. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. № 3 (81). С. 19–23.
Blazhko O., Luhova T. (2018). Features of using the canvas-oriented approach to game design. Applied Aspects of Information Technology. № 1(01). Рр. 66–77. https://doi.org/19.15276/aait.01.2018.5.
Van Eck R. (2006). Digital game-based learning: It's not just the digital natives who are restless. Educause review. № 41(2). Р. 16.
Werbach K., Hunter D. (2012). For the win: How game thinking can revolutionize your business, Wharton: Digital Press.
Kiili K. (2005). Digital game-based learning: Towards an experiential gaming model. The Internet and higher education. 2005. № 8(1). Рр. 13–24.
Moreno-Ger P., Burgos D., Martínez-Ortiz I., Sierra J., Fernandez-Manjon B. (2008). Educational game design for online education. Computers in Human Behavio. № 24 (6). Рр. 2530–2540.
Minzhu S., Sujing, Z. (2008). EFM: A Model for Educational Game Design. Conference: Technologies for ELearning and Digital Entertainment, Third International Conference, Edutainment. Nanjing, China, June 25-27 Proceedings. https://doi.org/10.1007/978-3-540-69736-7_54.
Cieutat J.-M., Hugues O., Ghouaiel N. (2012). Active Learning based on the use of Augmented Reality Outline of Possible Applications: Serious Games, Scientific Experiments, Confronting Studies with Creation, Training for Carrying out Technical Skills. International Journal of Computer Applications. Vol. 46. № 20. Pp. 31‒36. URL: https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-00739730/document.
Wu Hs.-K., Lee S. W.-Y., Changc Hs.-Y., Liang J.-Ch. (2013). Current status, opportunities and challenges of augmented reality in education. Computers & Education. Vol. 62(1). Pp. 41‒49. URL: https://www.learntechlib.org/p/132254/.
Giasiranis S., Sofos L. (2016). Production and Evaluation of Educational Material Using Augmented Reality for Teaching the Module of «Representation of the Information on Computers» in Junior High School. Creative Education. Vol. 7. Pp. 1270‒1291. DOI: 10.4236/ce.2016.79134.
Popchev I. P., Orozova D. A. (2019). Towards Big Data Analytics in the e-Learning Space. Cybernetics and Information Technologies. № 19 (3). С. 16–24.
Трач Ю. (2017). VR-технології як метод і засіб навчання. Освітологічний дискурс. № 3-4 (18-19). С. 309– 322.
Климнюк В. Є. (2018). Віртуальна реальність в освітньому процесі. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. № 2. С. 207–212. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ZKhUPS_2018_2_30.
Шмиголь М. Ф., Юшкевич Ю. С. (2019). Віртуальна реальність як феномен інформаційного суспільства: світоглядний аспект. Гілея: науковий вісник. Вип. 142(2). С. 212‒215. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2019_142%282%29__44.
Bykov V., Mikulowski D., Moravcik O., Svetsky S., Shyshkina M. (2020). The use of the cloud-based open learning and research platform for collaboration in virtual teams. Information Technologies and Learning Tools. № 2 (76). Pp. 304–320.
Kim T., Lim J. (2019). Designing an Efficient Cloud Management Architecture for Sustainable Online Lifelong Education. Sustainability. № 11(6). Р. 1523. http://dx.doi.org/10.3390/su11061523.
Ortega-Sánchez D., Gómez-Trigueros I. (2019). Massive Open Online Courses in the Initial Training of Social Science Teachers: Experiences, Methodological Conceptions, and Technological Use for Sustainable Development. Sustainability. № 11 (3). Р. 578.
Положення про дистанційне навчання: наказ Міністерства освіти і науки України, 25 квітня 2013 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n49.
Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні: постанова Міністерства освіти і науки України, 20 грудня 2000 р. URL: http://uiite.kpi.ua/2019/06/03/1598.
Dodge B. Some Thoughts About WebQuests. URL: https://webquest.org/sdsu/about_webquests.html.
Трофімук-Кирилова Т., Карпюк А., Чибирак С. (2022). Застосування квест-технологій у підготовці здобувачів вищої освіти (з досвіду Волинського національного університету імені Лесі Українки). Гуманітарні студії: історія та педагогіка. № 1. С. 140–154.
Швирка В. М. (2019). Квест як сучасна технологія навчання у вищій школі. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. № 6 (329). Ч. ІІ. С. 135–141.
Іць С. В. (2012). Медіаосвітні веб-квести як засіб формування критичного мислення майбутніх учителів іноземних мов. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. № 22(5). С. 239–246.
Герлянд Т. М., Кулалаєва Н. В., Пащенко Т. М., Романова Г. М., Романов Л. А. (2016). Веб-квест у професійному навчанні: методичні рекомендації; за заг. редакцією Т. М. Герлянд. Київ: ІПТО НАПН України. 141 с.
Koper R. (2014). Conditions for effective smart learning environments. Smart Learning Environments. № 1(1). Р. 1–17.
Siddiqui, S., Thomas, M., & Nazar Soomro, N. (2020). Technology integration in education: source of intrinsic motivation, self-efficacy and performance. Journal of E-Learning and Knowledge Society. № 16(1). Рр. 11-22. https://doi.org/10.20368/1971-8829/1135188.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Пугач Віталіна Миколаївна
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
