РОЗВИТОК ВИЩОЇ ОСВІТИ В ПОСТКОРОНАВІРУСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-62-237-249Ключові слова:
підготовка фахівців; заклади вищої освіти; вдосконалення процесу професійної підготовки; дистанційне навчання; карантинні заходи; посткоронавірусне суспільствоАнотація
У статті визначено основні тенденції розвитку вищої освіти в умовах карантинних
обмежень. Акцентовано на особливостях здійснення професійної підготовки у дистанційному
форматі, його перевагах (вивільнення частини робочого часу студентів, можливість продовжувати
навчання в умовах соціальної ізоляції, можливість паралельної роботи тощо) та недоліках
(забезпечення мотивації дистанційної роботи, збільшення часу роботи викладачів, проблема
ідентифікації студентів тощо). Проаналізовані можливі шляхи подальшого розвитку системи освіти: часткова зміна традиційних
умов навчання, аутсорсінгізація освіти, розширення географічних меж навчання та інтенсивне
залучення суспільних інновацій.
Окреслені наявні проблеми вищої освіти України, які загострилися в умовах пандемії: недостатній
досвід організації дистанційної підготовки майбутніх фахівців, значне зростання обсягів
самостійної роботи студентів; неготовність викладачів до використання педагогічних інновацій в
процесі дистанційної взаємодії зі студентами, невідповідність дисциплін, які викладаються у ЗВО
України міжнародним освітнім стандартам, а також низька ефективність науково–дослідної
діяльності у ЗВО. На підставі проведеного дослідження визначені та схарактеризовані основні риси
інноваційної моделі підготовки майбутніх фахівців в посткоронавірусному суспільстві. Зокрема, до
них віднесено формування готовності майбутніх фахівців до самоосвіти, пошук раціонального
співвідношення між формуванням hard skills та soft skіlls, розуміння студентами найвищої цінності
людини та її безпеки, розвиток комунікативних здібностей майбутніх фахівців, пошук
оптимального балансу між матеріальними та духовними потребами людей, а також формування
культури толерантності.
Перспективами подальших досліджень вважаємо поелементну розробку інноваційної моделі
підготовки майбутніх фахівців в посткоронавірусному суспільстві в процесі підготовки фахівців
технічних спеціальностей.
Завантажити
Посилання
Zwaan B.V.D. Higher education in 2040: A global approach. Amsterdam: Amsterdam University Press, 2017.
Vaart R.V.D., Heijnen, A. Places of Engagement. Amsterdam: Amsterdam University Press, 2018.
Carey K. The end of college: Creating the future of learning and the university of everywhere. New York:
Riverhead Books, 2016.
Arum R., Roksa, J. Academically adrift: Limited learning on college campuses. Chicago: University of Chicago
Press, 2011.
Cameron D. M. The challenge of change: Canadian universities in the 21st century. Canadian Public
Administration. 2002. No 45(2). Р. 145–174. URL: https://doi.og/10.1111/j.1754-7121.2002.tb01078.x
Beaudoin M. A primer for higher education decision makers. New Directions for Higher Education. 2016. No 173.
Р. 9–19. URL: https://doi.org/10.1002/he.20175
Boyce M. E. Organizational learning is essential to achieving and sustaining change in higher education.
Innovative Higher Education. 2003. No 28 (2).Р. 119–136. URL:
https://doi.org/10.1023/B:IHIE.0000006287.69207.00
Weller M. 25 years of ed tech. Athabasca University Press. 2020. URL: https://doi.org/ 10.15215/aupress/
01
Paul R. Organization and management of online and distance learning. In O. Zawacki-Richter & T. Anderson
(Eds.), Online distance education: Towards a research agenda (pp. 175–196). Athabasca University Press. 2014.
URL: htps://www.aupress.ca/books/120233-online-distance-education/
Palvia, S., Aeron, P., Gupta, P., Mahapatra, D., Parida, R., Rosner, R., & Sindhi, S. Online education: Worldwide
status, challenges, trends, and implications. Journal of Global Information Technology Management. 2018. No 21
(4). Р. 233–241. URL: https://doi.org/10.1080/1097198X.2018.1542262
Qayyum A., Zawacki-Richter O. Open and distance education in a digital age. In A. Qayyum & O. Zawacki-
Richter (Eds.), Open and distance education in Australia, Europe and the Americas: National perspectives in a
digital age (pp. 1–8). 2018. Springer. URL: htps://doi.org/10.1007/978-981-13-0298-5_1
Sabzalieva E. Emerging Issues in the Internationalization of Canadian Higher Education. Canadian Journal of
Higher Education. 2020. No 50:4 URL: https://journals.sfu.ca/cjhe/index.php/cjhe/article/view/189213/186453
Altbach P. G., de Wit H. Are we facing a fundamental challenge to higher education internationalization?
International Higher Education. 2018. No 93. Р. 2–4. URL: https://doi.org/10.6017/ihe.0.93.10414
King C. Discursive power and the internationalization of universities in British Columbia and Ontario. Canadian
Journal of Higher Education. 2020. No 50 (4). Р. 100–115.
Knight J., & de Wit H. Internationalization of higher education: Past and future. International Higher Education.
No 95. Р. 2–4. URL: https://doi.org/10.6017/ihe.2018.95.10715
Chen J. H., Li Y., Wu A. M. S., Tong K. K. The overlooked minority: Mental health of international students
worldwide under the COVID-19 pandemic and beyond. Asian Journal of Psychiatry. 2020. No 54. 102333.
https://doi.org/10.1016/j.ajp.2020.102333
El Masri A., Sabzalieva E. Dealing with disruption, rethinking recovery: Policy responses to the COVID-19
pandemic in higher education. Policy Design and Practice. 2020. No 3 (3). Р. 312–333. URL:
https://doi.org/10.1080/25741292.2020.18133591
Lee J. J., Haupt J. P. Scientific globalism during a global crisis: Research collaboration and open access
publications on COVID-19. Higher Education. 2020. URL: https://doi.org/10.1007/s10734-020-00589-0.
Xiong W., Mok K. H., Ke G., Cheung J. O. W. Impact of COVID-19 pandemic on international higher education
and student mobility: Student perspectives from mainland China and Hong Kong. Centre for Global Higher
Education. 2020. URL: https://www.researchcghe.org/publications/working-paper/impact-of-covid-19-pandemic-
on-international-higher-education-and-student-mobility-student-perspectives-from-mainland-china-and-hong-
kong/.
Whalleya B., Franceb D., Parkc J., Mauchlinec A., Welsh K. Towards flexible personalized learning and the future
educational system in the fourth industrial revolution in the
wake of Covid-19. Higher education pedagogies. 2021. Vol. 6, No 1. No 79–99 URL: https://doi.org/ 10.1080/
2021. 1883458.
OECD стосовно подолання проблем пандемії COVID-19. URL: http://www.oecd.org/education/
Korkmaz S., Gökbulut B., Yeniasır M. Evaluation of Changing Education System at Universities in the Pandemic
Process Based on the Opinions of Faculty Members and Students. International Journal of Emerging Technologies
in Learning. 2021. Vol. 16, No 10. Р. 238–254. URL: https://doi.org/10.3991/ijet.v16i10.20795.
Ateş A., Altun E., An investigation of attitudes of pre-service computer teachers to- wards distance education in
terms of various variables. Gazi Education Faculty Journal. 2008. Vol. 28, No 3. Р. 125–145.
Gökçe A. T. Distance education in globalization process. Journal of Education Faculty. 2008. No 11. Р. 1–12.
Akdemir Ö. Distance education in our higher education. Higher Education and Science Journal. 2011. Vol. 1,
No 2. Р. 69–71.
Дембіцька С. В., Баранецька О. С. Використання мобільних додатків для дистанційного виконання
лабораторних робіт з охорони праці в закладах вищої освіти. Інноваційні технології в процесі підготовки
фахівців. Матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 25-26 березня 2021 року:
збірник наукових праць. Вінниця: ВНТУ, 2021. С. 69–70.
Дембіцька С. В., Баранецька О. С., Лісіца С. Порівняльний аналіз сервісів відеозв’язку для забезпечення
навчального процесу в умовах змішаного навчання. Інноваційні технології в процесі підготовки фахівців.
Матеріали V Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 25-26 березня 2021 року: збірник
наукових праць. Вінниця: ВНТУ, 2021. С. 67–68.
Дембіцька С. В., Кобилянська І. М., Пугач С. С. Вдосконалення організації самостійної роботи студентів
ЗВО за умов дистанційного формату навчання Науковий вісник МДУ. Серія «Педагогіка та психологія».
Том 6, No 2, с. 9–19.
Dembitska S, Kuzmenko О. Improvement of self-educational activity of students of technical specialties based on
innovative society development (on the example of studying physics). Knowledge, Education, Law, Management.
No 2 (38), vol. 1. C. 24-30
Back to the Future of Education. Four OECD Scenarios for Schooling. URL: https://www.oecd-
ilibrary.org/education/back-to-the-future-s-of-education_178ef527en
Robinson K. Do schools kill creativity. URL: https://www.ted.com/ talks/sir_ken_ robinson_do_
schools_kill_creativity.
Олексенко Р. І. Управління освітою як відповідь на виклики глобальної цивілізації і посткоронавірусного
її розвитку. Публічне управління та адміністрування у цифровому суспільстві: монографія. 2020. С. 109-
URL: http://elar.tsatu.edu.ua/handle/123456789/11541).
Дембіцька С. В., Пугач С. С. Удосконалення організації науково-дослідної роботи студентів як складової
професійної підготовки в закладах вищої освіти. Нова педагогічна думка. 2020. No 4 (104). С. 21–24.
Дембіцька С. В., Кобилянська І. М., Пугач С. С. Особливості реалізації навчання впродовж життя фахівців
технічних спеціальностей. Педагогічний альманах. 2020. Вип. 46. С. 117–124. URL:
https://doi.org/10.37915/pa.vi46.117
Офіційний сайт Вінницького національного технічного університету. Положення про дистанційне та
змішане навчання Вінницького національного технічного університету. (2020). URL:
https://vntu.edu.ua/uploads/2020/dzn.pdf
Заюков І., Кобилянський О., Пугач В. «Дистанційне виконання лабораторних занять з модуля 2 «Основи
охорони праці» дисципліни «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці». Педагогіка безпеки. 2020.
Вип. 5. No. 1. С. 43–51.
Андрущенко В. П., Кудін, А. П. Засоби дистанційного електронного навчання і педагогічні технології.
Вісник академії дистанційної освіти. 2004. No 2. С. 2–5.
Кремень В. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті і формування інформаційного суспільства.
Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2006. No 6. С. 5–9.
Кобилянський О. В. Вивчення безпеки життєдіяльності при підготовці бакалаврів економічного
спрямування. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені
Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка, 2010. No 1. С. 243–250.
Кобилянський О. Компетентнісний підхід до вивчення дисциплін циклу безпеки життєдіяльності у вищих
навчальних закладах. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі
Українки. Серія: Педагогічні науки. Луцьк: СНУ імені Лесі Українки. 2013. No 7(256). С. 43–48.
Кобилянський, О., Дембіцька, С. Використання інтернет-технологій у процесі вивчення безпеки
життєдіяльності. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка.
Вип. 132. С. 61–65.
Кобилянський, О. В., Дембіцька, С. В. (2014b). Педагогічні умови використання інтернет-технологій у
процесі вивчення безпеки життєдіяльності. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики
навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. пр. Київ-Вінниця: ТОВ
фірма «Планер». 2014. Вип. 38. С. 310–315.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Софія Дембіцька, Олександр Кобилянський, Тетяна Горохівська, Віталіна Пугач
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Як цитувати
