ЗАСТОСУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ОСОБИСТОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЇЇ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Abstract

Відомо, що діяльність людини можна розділити на два види:
відтворюючу, пов’язану з досвідом і пам’яттю людини, і творчу, пов’язану не з відтворенням
наявних у пам’яті уяв, а зі створенням нових уяв на основі їхньої комбінації. Саме другу
діяльність, засновану на комбінуючій здатності нашого мозку, психологія називає уявою або
фантазією. Вона і складає основу творчої діяльності людини.
Сам процес уяви достатньо складний. Він складається з багатьох компонентів, проте можна
виділити одне правило: щоб у студентів запрацювала уява, необхідно якнайбільше знайомити їх із
багатою спадщиною художнього мистецтва і досвідом людства. Проте показу об’єктів реальності
недостатньо для активізації уяви. Необхідний процес переживання або співпереживання. Для цих цілей
необхідно впливати на емоції. Як відомо, потужними засобами впливу на емоції є музика, поезія,
образотворче мистецтво. Кожний із музичних, літературних чи інших видів творчості по-своєму впливає
на почуття, викликає певні емоції, спонукає до відповідної власної творчості спостерігача чи слухача.
Спостерігаючи за впливом творів мистецтв на майбутніх учителів трудового навчання та
аналізуючи їхню творчу діяльність на практичних заняттях, ми дійшли висновку про можливість
синтезованого впливу мистецтв на розвиток їхніх художньо-творчих здібностей.