Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою статті є характеристика наукових праць професора Миколи Кравця з проблематики агресивної політики султанської Туреччини й Кримського ханства щодо українських земель та успіхів козацтва у відстоюванні прав і свободи українського народу. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціально-історичними методами: проблемно-хронологічним, історико-біографічним, описовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі на основі аналізу праць Миколи Кравця розкрити особливості воєнно-політичного протистояння Османської імперії й Кримського ханства з українським козацтвом та подати важливі сторінки успішної боротьби козаків з турецько-татарською агресією у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Висновки. У своїх працях історію українського козацтва Микола Кравець розглядає у контексті воєнного протистояння козаків з Османською імперією й Кримським ханством та відзначає роль козацького війська в протистоянні турецько-татарській експансії і захисті прав українського народу у кінці ХV ст. – першій чверті ХУІІ ст. Автор наголошує на міжнародному значенні боротьби козаків проти султанської Туреччини і Кримського ханства та вказує на їх заслуги у захисті європейських народів. М. Кравець, як представник державницької школи української історіографії, ґрунтовно висвітлює кримсько-українські взаємини.
Посилання
Батюк, Т. В. (2003). Збройні сили України в протистоянні турецько-татарській експансії у другій половині ХVІ – на початку ХVІІ ст.: Автореферат дис. ... к. і. н. Львів, 20 с.
Войтович, Л. (2020). Европейський фронтир і проблеми початків козацтва. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Випуск 210, C. 213–234.
Галенко, О. І. (2008). Кримський ханат. Енциклопедія історії України. К.: Наукова думка, Т. 5. С. 366-377.
Дашкевич, Я. Р. (1985). Ясир з Поділля в другій половині ХVІ ст. Тези третьої вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції (4 вересня 1985 р.). Вінниця, С. 56-57.
Дьомін, О. Б. (2004). Українські землі. Англія і Османська імперія в процесі формування європейської політичної системи. Науковий вісник Дипломатичної академії України. Вип. 10(2). С. 414-427.
Зінько, Ю., Кравчук, О. (2021). Події Української революції 1917-1921 рр. на теренах Поділля у дослідженнях професора Миколи Кравця. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія. Вінниця. Вип. 35. С. 109-117. https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-35-109-117
Іналджик, Г. (1998). Османська імперія. Класична доба. 1300-1600. К.: Критика, 287 с.
Калитко, С. Л., Кравчук, О. М. (2010). Микола Кравець: людина, вчений, патріот. Освіта, наука і культура на Поділлі. Кам’янець-Подільський, Вип. 16. 286–294. С. 286-289.
Кравець, М. (1989) 300 років запорізького лицарства. Комсомольське плем’я. № 48. 22 квітня. С. 4.
Кравець, М. М. (1967). Гетьман України Петро-Конашевич-Сагайдачний. Український історичний журнал. № 4. С. 126-128.
Кравець, М. М. (1990). Республіка за порогами: До 500-річчя українського козацтва. Вінницька правда. № 179. 5 серпня. С. 4.
Кравець, М. М. (1999). Роль Запорізької Січі у визвольній війні українського народу. Вінниця: Друкарня ВДМУ ім. М. І. Пирогова, 244 с.
Кравченко [Кравець], М. (2003) Зібрання творів у дванадцяти томах. Вінниця: Просвіта, Т. 2. 521 с.
Кримський, А. (1996). Історія Туреччини. К.-Львів: Олір, 287 с.
Пилипенко, В. (2015). Ідеалізація Османської імперії у політичній публіцистиці Речі Посполитої середини ХVІ – середини ХVІІ ст. Сіверянський літопис. № 1. С. 32-38.
Плохій, C. (2016). Брама Європи. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 496 с.
Степанчук, Ю. (2016). Образ Богдана Хмельницького в монографії професора Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Миколи Кравця «Роль Запорозької Січі у визвольній війні українського народу». Перша Мурованокуриловецька науково-краєзнавча конференція. Матеріали конференції, 21-22 жовтня 2016 р., смт. Муровані Курилівці. Вінниця, С. 73-78.
Шутко, О. (2019). Жіночий султанат: влада та кохання. Листи Хюррем (Роксолани), Міхрімах, Нурбану, Сафіє, Кьосем, Хатідже Турхан (Надії). Тернопіль: Навч. книга – Богдан, 592 с.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Авторське право (c) 2023 Олександр Кравчук, Юрій Зінько