ФОРМУВАННЯ В СТУДЕНТІВ ГОТОВНОСТІ ДО РОЗПІЗНАВАННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ СИТУАЦІЙ

Анотація

Постіндустріальне суспільство ставить нові вимоги до змісту
трудової підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Одним з інноваційних
напрямків, що відповідає новим вимогам, є проектно-технологічний підхід [7, 8]. У його
рамках передбачене широке використання творчих технічних завдань, зокрема, із галузі
винахідництва. Функції навчальних винахідницьких завдань полягають у залученні учнів і
студентів до творчої технічної діяльності, розвитку творчого технічного мислення, вивчення
світу техніки через розв’язання протиріч між суспільними й індивідуальними потребами і
наявними технічними можливостями.
Основні психолого-педагогічні дослідження проблем навчання винахідництву
спрямовані на адаптацію алгоритмічно-евристичного механізму керування процесом
розв’язування навчальних винахідницьких завдань до умов закладів освіти. Проте, визнаючи
репродуктивні дії або прецеденти елементом структури процесу винахідницької творчості,
дослідники не розробляли методичні аспекти їх використання в навчальному процесі.
Найбільше відповідних прецедентів можна знайти в описах винахідницьких ситуацій (ВС),
які активізують винахідницьку потребу, бо є джерелом постановки винахідницьких завдань.
Самостійне розпізнавання студентами ВС дозволяє порівняно легко досягти ситуації успіху
та відповідного позитивного емоціонального радикала, що необхідні для їхнього
функціонування в якості суб’єктів творчого процесу. Таким чином, існує протиріччя між
дидактичними властивостями змісту ВС і неналежним їх використанням для створення умов
по залученню молоді до технічної творчості.