ІНТЕГРАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ В СУЧАСНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ ОСВІТІ

Анотація

Найважливішою дидактичною умовою і засобом підвищення якісних показників знань,
умінь і навичок майбутніх фахівців, досягнення їх системної цілісності в різних типах
навчальних закладів і на різних ступенях освіти залежно від цілепокладання, на думку

багатьох науковців [1-7], є інтеграція знань циклів природничонаукових, суспільно-
гуманітарних, інженерно-технічних, художньо-естетичних дисциплін. На зміну

традиційному поділу наук на суспільні, природничі і технічні, що є автономними в своєму
розвитку, приходить парадигма цілісного розуміння наукового пізнання, всі розділи якого не

лише взаємопов’язані й взаємозумовлюють один іншого, а й органічно вплетені в предметно-
практичну діяльність людини [4, с.125].

«Інтегративні тенденції чітко проявляються в сучасній освіті як прагнення сформувати
в учнів цілісну картину світу в усій її різноманітності, поєднати знання про природу й
техніку з духовним світом творчої особистості. Освіта повинна навчати мистецтву
користуватися знаннями, виробляти стиль мислення, аналізувати й вирішувати проблеми», –
переконана І.М. Козловська [3, с.3]. Усе це висуває нові вимоги до професійної освіти
вчителя.