ЗАСТОСУВАННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ОСВІТІ І ОСВІТІ ДОРОСЛИХ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-61-85-91Ключові слова:
праксеологічний підхід, підготовка майбутніх фахівців, вища школа, інтеграція, навчання, інноваційна діяльністьАнотація
В статті розглядаються деякі аспекти праксеологічного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців вищої школи України. Висвітлено, що праксеологія має численні та багатосторонні зв’язки з різними спеціальними науками. Розкрито головне завдання праксеологічного підходу схарактеризовано важливі функції праксеологічного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, а також використання ідей та принципів праксеології в освітньому процесі закладу вищої освіти.
Праксеологічний підхід шляхом можливої інтеграції з іншими загальнонауковими підходами може бути реалізований у більшості сучасних інноваційних форм навчання. Сутність праксеологічного компонента полягає в організації ефективної креативної та інноваційної діяльності науково-педагогічних фахівців, що забезпечує успішне створення нових технологій, методів, програм. Розкрито принципи впливу праксеології навчання на ефективність навчального процесу, що модернізують зміст навчання та організаційні форми професійної підготовки фахівців. Праксеологічний підхід відрізняється від інших підходів своєю прагматичністю: метою праксеологічного підходу є обґрунтування норм ефективної діяльності людини, значення - максимальна ефективність та доцільність, завдання - аналітичний опис, опис та класифікація шляхів вдосконалення діяльності спеціалістів. У парадигмі праксеологічного підходу діяльність людини як об’єкта розглядається з точки зору оптимального здійснення. Праксеологічний підхід застосовується у багатьох сферах, пов'язаних з діяльністю. Наприклад, практичний підхід в даний час використовується в організації діяльності, менеджменті, дослідженнях, проектуванні та інших. Суть праксеологічного підходу полягає у вдосконаленні практичної діяльності з орієнтацією на максимальну доцільність. Можливості цього підходу дозволяють не тільки визначати норми діяльності, але й пропонувати рекомендації щодо оптимізації дій.