МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Abstrakt

У статті констатовано ідеї перших теорій наукового управління, автори яких,
спираючись на власний досвід і спостереження, виділяли якості, котрими, на їх думку, повинен
володіти керівник, щоб його діяльність була ефективною. Виокремлено ідеї сучасних концепцій,
що виходять з того, що один стиль керівництва не може бути найефективнішим у всіх випадках.
Керівництво має бути ситуативним, гнучким. Процес формування педагогічної команди розкрито
як створення єдиного, цілісного колективу викладачів, який здатний ефективно досягати цілей
конкретного проекту. Контекст командоутворення складається з багатьох питань, які умовно
поділяють на три групи, що складають основні напрями роботи щодо командоутворення які
представлено у статті. Показано шляхи вирішення проблеми формування конфліктологічної
компетентності майбутніх менеджерів освіти, специфіка причин та соціально-педагогічні умови створення безконфліктного освітнього середовища в закладах освіти. Приділено увагу організації
контрольно-діагностичної діяльності, адже за цієї діяльності приймаються управлінські рішення
для регулювання об’єкта, який контролювався. В основі контрольно-діагностичної діяльності
керівника закладу освіти, що займає провідне місце, лежать два види управлінської діяльності
(перцептивний, комунікативний), що обґрунтовані у статті. Надзвичайно важливими для контролю
управління є функції, що мають між собою тісний зв’язок та реалізуються його суб’єктами:
інформаційна (створює масив інформації щодо якості освіти в закладі освіти); діагностична
(фіксує реальний стан якості освіти у закладі освіти); оцінювальна (дає кількісно-якісну оцінку
об’єктів освітнього процесу у закладі освіти на основі певного набору критеріїв та показників);
коригувальна (мінімізує вплив негативних факторів в освітньому процесі); прогностична (формує
стратегію і тактику розвитку освіти у закладі освіти); управлінська (відстежує ефективність та
результати прийняти рішень, розроблених програм); превентивна (виявляє небажані відхилення та
запобігання негативним наслідкам); комунікаційна (уможливлює зворотній зв’язок, забезпечує
надання інформації для виконання діагностичної функції).