МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДИЗАЙН-ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-62-265-274Ключові слова:
дизайн-освіта, дизайнерська діяльність, конструктивна методологія, методологічні підходи в дизайн-освіті, німецький досвід, професійна підготовка дизайнерівАнотація
У статті продемонстровано, що в наш час суттєво змінилась парадигма дизайнерської
діяльності. Якщо раніше для дизайнера об’єктом дослідження були предмети, то зараз він починає
свою діяльність з постановки проблем, пов’язаних з технологіями, ресурсами, психологією людей,
місцевими традиціями, світовими тенденціями тощо. Дизайнер має вміти бачити ці проблеми,
аналізувати їх структуру, визначати різні варіанти розв’язків, розробляти алгоритми розв’язування,
передбачати можливі наслідки. Усі ці вміння потребують від дизайнера широкого світогляду та
дослідницьких навичок.
Аналіз особливостей сучасної професійної дизайнерської діяльності і публікацій щодо вимог до
професіоналізму сучасних дизайнерів дає підстави для висновку, що для успіху в цій сфері
професійна підготовка дизайнерів має здійснюватись на засадах нової конструктивної методології.
На основі аналізу праць німецьких науковців щодо впливу дизайну на розвиток сучасного
суспільства показано, що в Німеччині у професійній підготовці дизайнерів дизайн сприймають як
академічну дисципліну із незалежною науковою основою, яка має свою методологію. На основі вивчення успішного практичного досвіду дизайну й дизайн-освіти Німеччини визначено
основні методологічні підходи, які доцільно впроваджувати в професійну підготовку майбутніх
дизайнерів в Україні. Для того, щоб змінити ситуацію і підготувати конкурентоздатного дизайнера,
запропоновано використовувати в дизайн-освіті такі методологічні підходи: системний,
синергетичний, цивілізаційний, глобалізаційний, культурологічний, етнологічний, аксіологічний,
особистісний, діяльнісний, акмеологічний, компетентнісний, інтегративний, евристичний,
комп’ютерно орієнтований.
Завантажити
Посилання
Швець О. А., Громов Є. В., Коломієць А. М., Коломієць Д. І. Нові функції дизайну в епоху цифровізації та
перспективи розвитку дизайн-освіти: аналіз світового досвіду. Наукові записки Вінницького державного
педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія. 2021. Вип.67.
С.56-64.
Bürdek B. E. Design: Geschichte, Theorie und Praxis der Produktgestaltung. Basel: Birkhauser-Verlag. 2005.
Bürdek B. E. Design in der Krise. Hochparterre, 2008. No5: S.66–68.
Bürdek B. E. Design – auf dem Weg zu einer Disziplin, Schriftenreihe Schriften zur Kulturwissenschaft 94,
Hamburg 2012.
Bürdek B. E. Design – eine Disziplin? Interview von F. Romero-Tejedor. Öffnungszeiten. Papiere zur
Designwissenschaft 26/2012, Kassel 2012. S. 4–13.
Noel G. We All Want High-Quality Design Education: But What Might That Mean? She Ji: The Journal of Design,
Economics, and Innovation. Vol. 6, Issue 1, 2020. P.5-12.
Meyer M. W., Norman D. Changing Design Education for the 21st Century. She Ji: The Journal of Design,
Economics, and Innovation, Volume 6, Issue 1, 2020. P.13-49.
Valtonen A. Approaching Change with and in Design. She Ji: The Journal of Design, Economics, and Innovation,
Volume 6, Issue 4, 2020. P.505-529.
Melles G., Woelfel C. Postgraduate Design Education in Germany: Motivations, Understandings and Experiences
of Graduates and Enrolled Students in Master's and Doctoral Programmes. The Design Journal. 2014. 17(1).
P.115–135.
Janjamlah T., Kaewlai P. Design Research Methodology: Knowledge Inquiry Through Constructive Design
Research. JARS – Journal of Architectural / planning Research and Studies. 2020. 17(1). P.91-102.
Liefner I., Schatzl L., Schroder T. Reforms in German higher education: Implementing and adapting Anglo-
American organizational and management structures at German universities. Higher Education Policy. 2004.17(1).P. 23–38.
Lindberg T. Design Thinking Diskurse. Bestimmung, Themen, Entwicklungen (doctoral dissertation). University
of Potsdam, Potsdam, Germany. 2014.
Lloyd P. You Make It and You Try It Out: Seeds of Design Discipline Futures. Design Studies. Vol. 65, 2019.
P.167-181.
Romero-Tejedor F., Jonas W. (eds). Positionen zur Designwissenschaft. Kassel: Kassel University Press. 2010.
p.
Schwarz-Hahn S., Rehburg M. Bachelor und Master in Deutschland: empirische Befunde zur
Studienstrukturreform. Munster: Waxmann Verlag. 2004.
Коломієць А. М., Лазаренко Н. І. Сучасні методологічні підходи в організації вищої педагогічної освіти.
Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені
К. Д. Ушинського. 2016. Вип. 3(110). С.47-52.
Lazarenko N., Kolomiets A., Klymenko A. Symbiosis of methodological approaches to the development of
education in the information society. Sciense and Education. 2017. Issues 4. P.107-112.
Cezzar J. Teaching the Designer of Now: A New Basis for Graphic and Communication Design Education. She
Ji: The Journal of Design, Economics, and Innovation. 2020, Volume 6, Issue 2. P.143-151.
Світлична О. Етнографічні інтерпретації у творчості молодих вітчизняних фахівців графічного дизайну.
Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2016. Вип. 30. С.206-215.
Трегуб Н. Є. Етностилізації як напрямок дизайн-освіти меблярів. Вісник ХДАДМ. 2007, No 6. С.174-179.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Алла Коломієць, Олена Швець, Дмитро Коломієць, Юрій Бабчук
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
