ДОСВІД ПОЛЬСЬКИХ ОСВІТЯН ЩОДО МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЧНИХ ОБМЕЖЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2021-60-375-387Ключові слова:
демотивуючі фактори, дистанційна освіта, іноземні мови, мотивація, мотивуючі фактори, онлайн-навчання, Польща, старшокласники, студентиАнотація
Статтю присвячено проблемі підвищення мотивації польськими педагогами
старшокласників і студентів до вивчення іноземної мови, а також аналізу змін, які мотивація зазнає
в умовах дистанційного навчання. У тексті зроблено спробу визначити мотивуючі та демотивуючі
фактори для ефективного застосування засобів дистанційного навчання у вивченні іноземних мов в
освітніх установах Польщі. Авторами представлені теоретичні міркування, узагальнення, а також
результати емпіричних досліджень польських педагогів-практиків у цій галузі. Виокремлено
чинники, які спонукають молодих людей (старшокласників, студентів) до дистанційного вивчення
іноземної мови, а також фактори, що мають демотивуючу дію. Міркування та висновки засновані
на результатах незалежних опитувань, що були проведені кількома педагогами-практиками серед
учнів загальноосвітніх середніх та вищих шкіл Свєнтокшиського, Мазовецького та Люблінського
воєводств впродовж перших місяців 2021 року. Також наведено рекомендації щодо формування
додаткової мотивації студентів в онлайн-навчанні. Дистанційне навчання, яке домінує в українській
освіті з березня 2020 року, зокрема й у вивченні іноземних мов, спонукає до ретельного аналізу того,
як і наскільки успішно вирішують зазначену проблему педагоги сусідніх країн. Метою дослідження
було визначення факторів, що впливають на мотивацію студентів до вивчення іноземної мови, не
зважаючи на карантинні обмеження, труднощі та незручності, які виникають при онлайн-навчанні,
а також з’ясування думки молодих людей про дистанційне навчання загалом. Також з’ясовано
очікування і потреби українських студентів стосовно викладання іноземної мови засобами
дистанційного навчання у порівнянні з польськими.
Завантажити
Посилання
Kolomiiets A.M., Gromov I.V., Kolomiiets L.I., Mazajkina I.O., Kolomiiets D.I. Work with Foreign
Scientific Editions as an Effective Factor of Motivating Undergraduates to Improve Their Foreign Language
Competency. The New Educational Review, Vol. 60, No.2/2020. P. 96-107.
Brophy J. Motywowanie uczniów do nauki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. 2012. 280 s.
Pawlak M. Edukacja dwujęzyczna w polskich szkołach. Raport ewaluacyjny. Warszawa. 2015. 27 s.
Grabowska A. Motywacja w edukacji językowej w trybie on- i offline. 2020.
Cywińska M. Rozwijanie motywacji uczniów do nauki. Studia Edukacyjne. 2012. No 20, S. 153–166.
Kawalec A. Motywacja w nauce zdalnej na przykładzie zajęć z języka hiszpańskiego. Języki Obce w Szkole.
No 2. S. 73-81.
Gajek E., Michońska-Stadnik A. Strategie uczenia się języków obcych w środowisku cyfrowym, Warszawa:
Wydział Lingwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego. 2017. 159 s.
Gromov Y.V. Application of cooperative forms of class work as a means of motivation increase in English
oral speech training of Polish students of non-philological specialties. Problems of Education. 2018. No89.
P. 109-124.
Szulc J. Lekcje online robią w mózgach sieczkę. Słowa "weź się do nauki, bo nie zdasz" nie zmotywują.
Wysokie Obcasy. 2020. No8.
NASK Państwowy Instytut Badawczy. Nastolatki 3.0. Raport z ogólnopolskiego badania uczniów, 2019.
Pokrzycka L. Nauczanie zdalne na kierunku Dziennikarstwo i komunikacja społeczna UMCS w czasach
epidemii koronawirusa, 2020.
Romaniuk M.W., Łukasiewicz-Wieleba J. Zdalna edukacja kryzysowa w APS w okresie pandemii COVID-
Raport z badań. 2020.
Gromov I.V., Kolomiiets A.M., Lazarenko N.I., Zhovnych O.V., Biretska L. Foreign Language Competence
of the Citizens of Poland and Czech Republic within the Context of Current All-European Linguistic
Processes. Society, Integration, Education (SIE 2018). 2018. No3. P. 512-523.
Biedroń A. Czynniki afektywne w teorii i badaniach nad zdolnościami językowymi. Neofilolog - Czasopismo
Polskiego Towarzystwa Neofilologicznego. 2019. No1(52), S. 29–41.
Porzucek-Miśkiewicz M., Wawrzyniak S. O funkcjach motywacji w dydaktyce akademickiej. Pedagogika
Szkoły Wyższej. 2018. No 2(24), S. 117-130.
Meger Z. Czynniki afektywne w zdalnej edukacji. E-mentor, 2008. No3(25), S. 37-45.
Romaniuk M.W., Łukasiewicz-Wieleba J., Kohut S. Nauczyciele akademiccy wobec kryzysowej edukacji
zdalnej. E-mentor. 2020. No 5(87), S. 15–26.
Kolomiiets A.M., Gromov I.V., Kolomiiets D.I. Implementation of the latest world-class scientific
achievements in training process of future teachers. Наука і освіта. 2017. No8. С. 72-77.
Fundacja Edukacji Zdrowotnej i Psychoterapii. Etat w sieci 2.0. Zdrowie psychiczne polskich nastolatków
w nauce zdalnej, 2021.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Євген Громов, Алла Коломієць, Юлія Гордієнко, Олеся Жовнич
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
