СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: АНАЛІЗ ЗАКОРДОННОГО ДОСВІДУ ТА МОЖЛИВОСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.31652/2412-1142-2023-68-19-32Ключові слова:
воєнний стан, екстрена освіта, надзвичайні ситуації, педагогіка миру, педагогіка політичної травми, тероризмАнотація
У статті проаналізовано досвід країн, освітнім закладам яких довелось зіткнутись з проявами надзвичайних ситуацій (НС) соціального чи воєнного характеру. На основі аналізу відповідних наукових досліджень авторами з’ясовано, як реагували педагоги та учні на надзвичайні ситуації. Визначено, які основні стратегії реагування педагогів на надзвичайні ситуації пропонують науковці різних країн. Описано структуру та етапи використання «педагогіки політичної травми», стратегії екстреної освіти та моделі педагогіки миру. Зроблено висновок, що розроблені в інших країнах стратегії реагування педагогів на надзвичайні ситуації можуть бути адаптованими в Україні під час організації освіти в умовах воєнного стану та в повоєнний час. Цінною для українських педагогів може бути розширена структура «педагогіки політичної травми», яка складається з чотирьох стратегій: піклування про соціально-емоційне благополуччя учнів (стратегія 1), культивування та розвиток позитивних громадянських настроїв (стратегія 2), розвиток критичної свідомості учнів (стратегія 3), надання учням інформаційної підтримки (стратегія 4). Для роботи з учнями із внутрішньо-переміщених сімей корисною буде модель екстреної освіти, яка передбачає три етапи: I – рекреаційні заходи в безпечному місці, II – неформальну освіту і III – формальну освіту. Після перемоги України, коли буде відмінено воєнний стан і наша держава повернеться до мирного життя, педагоги зможуть поступово повертатись до виховання в учнів миролюбства. Теоретичні положення щодо міжнародних стратегій організації освіти в умовах надзвичайних ситуацій можна буде узагальнити й запропонувати конкретні пропозиції для внесення доповнень до змісту професійної підготовки майбутніх учителів в педагогічних університетах України.
Завантажити
Посилання
Price P. Education in emergencies: benefits, best practices and partnerships. The Applid Antropologist. Vol. 31 №. 2 2011. P.54-60.
INEE «Sphere and INEE Companionship: A Partnership to Promote Quality and Accountability in humanitarian Response». 2009. URL: https://inee.org/system/files/resources/Sphere_INEE_companionship_flyer.pdf
Save the Children Re-Write the Future: Education in Emergencies. Accessed 10 May, 2011. URL: https://reliefweb.int/report/sudan/rewrite-future-education-children-conflict-affected-countries
Education in emergencies. ReWrite the Future Brief.pdf. Sphere Project 2004 Humanitarian Charter and Minimum Standards in Disaster Response. Accessed 10 April, 2011. URL: https://www.unicef.org/education/emergencies
Cervantes-Duarte, L., & Fernández-Cano, A. (2016). Impact of Armed Conflicts on Education and Educational Agents: A Multivocal Review. Revista Electrónica Educare, 2016. 20(3), URL: https://doi.org/10.15359/ ree.20-3.12.
Освіта для миру = Edukacja dla pokoju: зб. наук. пр.: у 2 т. К.: Вид-во ТОВ «Юрка Любченка», 2019. Т.2. 648 с.
Tsukur O. Constructive behavior of the educational process participants in emergency situation: the problem of criteria choice. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 2020. 46(49). Р.233-241.
Шевчук, І., Шевчук, А. (2022). Освітня аналітика крізь призму війни: виклики та можливості для вищої школи україни. Економіка та суспільство. 2022. (39). URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-80
Aguilar P., Retamal G. Rapid Educational Response in Complex Emergencies: A Discussion Document.
Geneva: International Bureau of Education. 1998. Box 199, 1211, 49 р.
Pfefferbaum B., Pfefferbaum R.L., Gurwitch R., Nagumalli S., Brandt E. N., Robertson M. J., Aceka A., Saste, V.S. Children’s response to terrorism: A critical review of the literature. Current Psychiatry Reports, 2003. 5(2), P.95–100.
Sommers M. Education in Emergencies: Critical Questions and Challenges. 2004. URL: https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/Pnadg046.pdf
Sommers М. Children, Education and War: Reaching Education For All (EFA) Objectives in Countries Affected by Conflict. 2002. №1. 41 р.
Sommers M. Education in Emergencies: Critical Questions and Challenges. 2004. https://pdf.usaid.gov/pdf_docs/Pnadg046.pdf
Otto M. W., Henin A., Hirshfeld-Becker D. R., Pollack M. H., Biederman J., Rosenbaum J. F. Posttraumatic stress disorder symptoms following media exposure to tragic events: Impact of 9/11 on children at risk for anxiety disorders. Journal of Anxiety Disorders, 2007. 21(7), P.888–902.
Tatar M., Amram, S. Israeli adolescents’ coping strategies in relation to terrorist attacks. British Journal of Guidance & Counselling, 2007. 35(2), Р.163–173.
Noppe I. C., Noppe L. D., Bartell D. Terrorism and resilience: Adolescents’ and teachers’ responses to September 11. Death Studies, 2006. 30(1), P.41–60.
Brody D., Baum N. L. Israeli kindergarten teachers cope with terror and war: Two implicit models of resilience. Curriculum Inquiry, 2007. 37(1), 9–31
Van Overmeire R., Six S., Vesentini L., Deschepper R., Denys E., Bilsen J. Questions and emotions of minors after terrorist attacks: A qualitative study using data from a Belgian youth-helpline. Community Mental Health Journal, 2020. 56(2), Р.280–286.
Felix E., Vernberg E.M., Pfefferbaum R.L., Gill D., Schorr J., Boudreaux A.Gurwitch R., Galea S., Pfefferbaum B. Schools in the shadow of terrorism: Psychosocial adjustment and interest in interventions following terror attacks. Psychology in the Schools, 2010. 47(6), P.592–605.
Hess D., Stoddard J. 9/11 in the curriculum: A retrospective. The Social Studies, 2011. 102(4), P. 175–179.
Stylianou P., Zembylas M. Engaging with issues of death, loss, and grief in elementary school: Teachers’ perceptions and affective experiences of an in-service training program on death education in Cyprus. Theory & Research in Social Education, 2021. 49(1), Р.54–77.
Wansink B., Graaf A.B., Berghuis E. Teaching under attack: The dilemmas, goals, and practices of upperelementary school teachers when dealing with terrorism in class. Theory & Research in Social Education. 2021.Vol.49. Issue 4. P. 489-509.
Sondel B., Baggett H. C., Dunn A. H. For millions of people, this is real trauma: A pedagogy of political trauma in the wake of the 2016 U.S. Presidential Election. Teaching and Teacher Education, 2018.70(2), Р.175–185.
Goldberg T., Savenije G. M. Teaching controversial historical issues. In S. A. Metzger, L. M. Harris (Eds.), The Wiley international handbook of history teaching and learning. 2018. P. 503–526.
Journell W. Terrorism. In D. G. Krutka, A. M. Whitlock (Eds.), Keywords in the social studies: Concepts and conversations 2018. P.217–229.
Abu El-Haj T. R. I was born here, but my home, it’s not here: Educating for democratic citizenship in an era of transnational migration and global conflict. Harvard Educational Review, 2007. 77(3), Р.285–316.
Bellows E. Including 9/11 in the elementary grades: State standards, digital resources, and children’s books. In W. Journell (Ed.), Reassessing the social studies curriculum: Promoting critical civic engagement in a politically polarized, post-9/11 world. 2016. P.29–40.
Kuthe A. Teaching the war on terror: Tackling controversial issues in a New York City public high school. The Social Studies, 2011. 102(4), P.160–163.
Stoddard J., Jones N., Hess D. Teaching 9/11 and the War on Terror National Survey of Secondary Teachers. 2019. URL: https://minds.wisconsin.edu/handle/1793/79305
Коломієць А. М., Жовнич О. В., Коломієць Д. І., Івашкевич Є. М. Актуалізація навичок педагога, що необхідні для організації освітнього процесу в умовах надзвичайних ситуацій. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід,
проблеми. 2022. Вип. 65. С. 147-155.
Baker N. D., Deham M. For a short time, we were the best version of ourselves: Hurricane Harvey and the ideal of community. International Journal of Emergency Services, 2019. 9(1), Р.8–20.
Perry R. W., Lindell M. K. Understanding citizen response to disasters with implications for terrorism. Journal of Contingencies and Crisis Management, 2003. 11(2), P.49–60.
Awan I., Spiller K., Whiting A. Terrorism in the classroom: Security, surveillance and a public duty to act. Palgrave Studies in Risk, Crime and Society. 2019. URL: https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-01710-1
Casebeer W. D., Russell J. Storytelling and terrorism: Towards a comprehensive «Сounter-narrative strategy». Center for Contemporary Conflict. Strategic Insights, 2005. Vol. 4, No. 3, Р. 1-16.
Sheppard M., Levy S. A. Emotions and teacher decision-making: An analysis of social studies teachers’ perspectives. Teaching and Teacher Education, 2019. 77(1), Р.193–203. https://doi.org/10.1016/j.tate.2018.09.010
Retamal G., Ruth A.-R., eds. Education as a Humanitarian Response. Herndon, VA: Cassell. 1998. 371 p.
Triplehorn C. Education in Emergencies. Children in Crisis Unit, Save the Children. Field guide, part of the Children and War Capacity Building Initiative. 2001. URL: https://resourcecentre. savethechildren. net/document/education-care-protection-children-emergencies-field-guide/
Pirisi A. Healing the Minds of War Exposed Children. The Journal of Addiction and Mental Health. 2001. 4(6). URL: www.camh.net/journalv4no6/healing_minds_children.
Sinclair M. Planning Education Before, In and After Emergencies: Internet Discussion Forum 27 September – 22 October 2004. (The IIEP Virtual Institute) https://www.iiep. unesco.org/sites/ default/files/04_11_12_emergencies_forum_final_report.pdf
Israel Bar-Yehuda Idalovichi. The Problematic of Teaching History and Moral Education in Times of War and Terror. Conference: The Fourth International Conference on Teacher Education - Teacher Education as a Social
Mission: A Key to the Future. Hebrew University of Jerusalem. Tel Aviv. 2003.
Прокопенко І. Національно-патріотичне виховання і педагогіка миру. Філософсько-світоглядні та культурологічні контексти неперервної освіти : мат.-ли ІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 29 квіт. 2020 р. Комун. закл. вищої освіти «Дніпровська акад. неперервної освіти». Дніпро, 2020. С. 127–128.
Андрущенко В. Педагогіка миру : актуальність теорії та практики. Вища освіта України. 2014. № 2. С. 5-12.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Коломієць Алла Миколаївна, Коломієць Дмитро Іванович, Івашкевич Євген Михайлович
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
