НЕПЕРЕРВНИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГА: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Abstrakt

У статті досліджено актуальну проблему неперервного професійного розвитку педагогів, акцентуючи увагу на аналізі зарубіжного досвіду. Визначено, що сучасна парадигма освіти вимагає від учителів не лише підтримання високого рівня професійної підготовки, а й здатності до постійного самовдосконалення. Розглянуто ключові аспекти організації професійного розвитку педагогів у таких країнах, як Велика Британія, США, Франція, Німеччина, Норвегія та інші. Особливу увагу приділено інноваційним підходам, серед яких формування індивідуальних стратегій викладання, впровадження практико-орієнтованого навчання, застосування інтерактивних методів і технологій, таких як мікровикладання, рольові ігри, моделювання педагогічних ситуацій, а також акцент на використанні критичного мислення та самостійної навчальної діяльності. Окреслено значення післядипломної освіти як інструменту підвищення кваліфікації, зокрема у Великій Британії, США та Фінляндії, де значна увага приділяється системності й регулярності таких процесів. Виділено досвід Франції, що демонструє ефективність інтеграції теоретичних знань і практичних навичок у педагогічній освіті. Наголошено на важливості адаптації зарубіжних моделей професійного розвитку до українських умов з урахуванням соціально-економічних і політичних реалій. Зроблено висновок, що впровадження інноваційних підходів і адаптація найкращих світових практик сприятимуть створенню ефективної системи підготовки педагогів, орієнтованої на безперервне професійне самовдосконалення. Перспективи подальших досліджень пов’язані з аналізом конкретних методик підготовки майбутніх учителів до професійного саморозвитку, впровадженням індивідуальних освітніх програм, а також розробкою концептуальних засад розвитку педагогічної освіти в Україні відповідно до світових стандартів.