ПРОФЕСІЙНИЙ САМОРОЗВИТОК МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА: Х’ЮТАГОГІЧНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті розглядаються окремі методологічні підходи, у тому числі х’ютагогічний, що
становлять теоретико-методологічну основу формування готовності майбутніх педагогів до
професійного саморозвитку: акмеологічний, антропоцентричний, діяльнісний, компетентнісний,
особистісний, синергетичний. На цій основі вибудовувався авторський підхід до формування
готовності майбутніх педагогів до безперервного професійного саморозвитку. Визначено також
новий підхід до цієї проблеми, х’ютагогічний; схарактеризовано його особливості. Він полягає в
акумулюванні кращих інноваційних практик в організації самоосвіти, пошуку ефективних способів
саморозвитку людини шляхом усвідомленого включення в освіту, приверненні уваги педагогічної
спільноти до пошуку нової парадигми освіти, в якому особистість починає відігравати нову роль
менеджера своїх знань. Доведено, що х’ютагогіка орієнтується передусім на свідоме залучення
кожної конкретної людини до процесу навчання, а також на залучення уваги педагогічного
суспільства на пошук нових ефективних засобів освіти. Х’ютагогіка здатна вирішувати завдання,
спрямовані на те, щоб підтримувати базове та додаткове навчання: підготовку людини та адаптації
її до сучасних умов; оновлення знань людини з метою відповідної адаптації до постійно змінюваних
умов; різноманітний розвиток, саморозвиток особистості, формування світогляду, а також
моральних, естетичних якостей у відповідності до сучасних вимог. Названо основні принципи
х’ютагогіки: знання, як вчитися, є ключовою навичкою; педагоги більше зосереджені на
навчальному процесі, а не на змісті освіти; навчання виходить за рамки конкретної дисципліни;
студент сам обирає зміст і напрям навчання.